Товста пластикова сулія зісковзує з його плеча… Летить вниз назустріч лощеному Артуру і вибухає перед ним…
Не пам’ятаю, коли ми перейшли на «ти», але Пашка така людина, з якою не хочеться «викати». З ранку до вечора він колесить містом на своєму фургоні, тягає важкі
А наші лихі бабусі нічого не бояться, вони вже своє відпрацювали, вони можуть бути і смішними, і якими завгодно…
Потоваришували ми нещодавно, в гостях. Яскраво одягнена, у вухах прикольні сережки, дуже гарна. Регоче, недбало жестикулює, гримаючи браслетами, ну просто дівчисько. Ця жінка мені дуже сподобалася. Не те
Вона дивилася на дорогу і думала, які штори повісить у новому будинку, а ще про те, що брат із сім’єю буде поруч тепер, адже вони удвох залишилися на білому світі…
Будиночок був гарний. Невеликий, але міцний, з палісадником, а паркан був пофарбований блакитною фарбою. Такого ж блакитного кольору віконниці – широко відчинені, наче дивиться будинок на всіх, хто
Ксюшу з самого дитинства називали малахольною. Вона завжди була незворушною та спокійною….
Чоловік знову десь гуляє. Дванадцята година ночі, а він ще з роботи не приходив. Ксенія важко зітхнула, залишила увімкненим нічник на столі і прилягла на диван, як була
Олексій побачив у Тані гарну дружину та дбайливу матір для свого сина. Таня з Нікою переселилися до Олексія…
Доля подарували Тетяні доньку, але сам Бог знав, хто її батько. Так, до неї залицявся один молодик. Заміж, щоправда, не кликав. Зате був гарний і ввічливий. Таня брала
Спершу очі ховав від матері, а потім подумав: ну так погодилася начебто одразу. І справді, чого їй однієї в порожньому будинку сидіти…
Дружина Андрія вже неодноразово пропонувала забрати його маму до них, а її будинок у селі перетворити на дачу. Дивилася Аллочка в очі чоловікові, і від цього погляду танув
Зазвичай у весняні свята з усіх дворів долинали запахи шашликів, грала музика, народ шумів і радісно гомонів, розправляючи одеревенілі, покриті зимовим жирком м’язи….
Ірина поспішала додому. Усі три святкові вихідні вона провела на дачі — початок травня, і заплановано було стільки робіт… Але всі її плани полетіли до біса. Небувалий холод,
І ми довго сиділи мовчки. Кожен думав про своє. Потім вона якось зникла і все поглинула темрява….
Я, як завжди, запізнювався на роботу. Як завжди, залишалася на столі недопита кава, в спальні не заправлена ​​постіль. Я біг, щоб не запізнитись. Сідав на свій велосипед і
Андрій замовив собі великий кухоль чаю, трохи відпив і почав розповідати про якусь нову свою розповідь…
Був один із тих листопадових вечорів, коли не треба було примружуватися на вуличні ліхтарі, щоб вони розпливалися. У важкому тумані вони і так здавалися сферами плазми, особливо ті,
Поки Марина пішла на кухню, щоб взяти кетчуп із холодильника, увімкнула чайник і почала діставати десертні тарілки з шафи, як чує, що свекруха про неї говорить…
Марина вирішила запросити на вечерю майбутню свекруху зі свекром. З Денисом познайомилися у спільних друзів, зголосився проводити її додому та так і залишився. Те, що вона має дитину

You cannot copy content of this page