Родинні історії
Людмила, впевнена в собі жінка сорока з гаком років, зовсім випадково дізналася про плани чоловіка. Виявилося, він запросив на 8 Березня своїх батьків, сестру Тетяну, її чоловіка і
– Сто разів пошкодуєш, що мене вигнала! Просити будеш, щоб назад повернувся, благати! – Микола навіть почервонів від обурення, з яким викрикував в обличчя дружині образливі слова. –
Віра сиділа в кріслі й робила вигляд, що читає книжку. Насправді вона зовсім не читала. Віра ображалася. Ображалася на свого чоловіка, Сергія, який лежав на дивані і дивився
– Рито! Андрій сказав, що ви дачу купили? – запитала Зоя Сергіївна свою доньку. – Так, – відповіла Маргарита, вона вже пошкодувала, що відповіла на дзвінок, бо чудово
– Васю, ти знову затримався! Ти ж обіцяв, що приходитимеш вчасно! Василь зустрівся з докірливим поглядом дружини, але лише байдуже знизав плечима. – Поліно, я ж написав, що
Весь день Марія перебувала на межі нервового зриву. Вона дізналася, що сьогодні із закордону повертається її сестра-близнюк Дарина, яку вона не бачила вже десять років. Між сестрами ніколи
– Ти знову їй дзвонив? – Олена різко зачинила дверцята шафи, навіть не намагаючись приховати роздратування. Денис неохоче відірвався від телефону, невдоволено примружився. – Ну так. Привітав із
Сергій вирішив, що дев’ятнадцять років сімейного життя – це більш ніж достатньо. Поговорити про це зі своєю дружиною він вирішив тоді, коли вона робила собі манікюр. – Усе!
– Юлю, сонечко, я тобі дзвоню з важливого питання. До мене Тамара приходила, каже, що Сергійко в місто перебирається зараз, знайшов там якусь хорошу роботу. Твоя квартира пустує
– Василино, ну коли ти перестанеш? – голос у телефонній трубці звучав роздратовано. – Я ж плачу ці аліменти! – Ну якщо це називається “платиш”… – жінка намагалася