— Яке ще «було»? Якщо я точно знаю, що нічого цього не було. Адже я сам це все вигадав. Сам фотографії монтував. А вона ще має сміливість так нахабно на мене дивитися, ніби це не вона,а я в чомусь винен
Тиждень тому таємно від дружини Сергій придбав другий телефон. І з нього став надсилати на інший свій телефон повідомлення. Таким чином він сам собі щодня надсилав по дві-три
— Покажи, що ти можеш бути спритним, коли це потрібно. Навчися іноді вішати людям локшину на вуха. Повір, в цьому немає нічого поганого. Всі брешуть
— Що ти робиш? — запитала Олена, дивлячись, як її чоловік суне записку зі своїм номером під двірник машини, яку щойно зачепив, здаючи задом. — Залишаю свій номер,
Тобі до людини ще рости і рости! Такі, як ти, тільки і можуть за чужий рахунок показувати свою значимість
– Поясни хоч, за що ти зі мною так? – безжиттєвим голосом запитала Оксана. – Знову ці жіночі заморочки! – вигукнув Гліб. – Нормально я з тобою! Ти
– Ти сам не розумієш, який скарб відхопив! Класна дівчина – не те, що моя: жодного разу картоплі мені не смажила
Коли Сашко Данилюк побачив дружину брата, то просто остовпів: він вперше бачив таку красу поруч – що, як то кажуть, наживо. Це був вибух емоцій і почуттів. І
— Вибач мене, мамо, якби не твій Рудий… Навіть думати не хочу, що могло статися
Після відходу чоловіка будинок став якимось пустим. Я не звинувачувала дочку у своїй самотності. У Оксани було своє життя з купою турбот. Та й ще Вадик, мій онук,
– Я сама не знаю, як правильно. Але і бігати все життя як заєць не хочу. Так, я дивна. Біла ворона, як вони кажуть… Я не розумію їхніх жартів, не розумію, чого вони від мене хочуть
– Сушко, ти така дивна! У тебе всі вдома? – Мама на роботі. Вдома тільки бабуся… Дружний сміх пролунав, змусивши Анну відсахнутися і почервоніти від досади. Знову щось
– Я так і знала! – верещала Світлана, – Знайшов собі молоденьку, адже я для тебе стара! Не треба було за тебе заміж виходити
– Ну, і йди до батька жити, якщо тобі там більше подобається! – Світлана Геннадіївна сердито поглянула на дочку.– Я тебе не тримаю! Невдячна! – До чого тут
 Вибач, що був з тобою різким, але мені здалося, що так тобі буде легше викинути мене з голови. Тільки не думай мене шукати. Не варто
– Олеже, тобі яєчню з ковбаскою чи з помідорами? – запитала Валя, віддано дивлячись в очі чоловікові. Олег, насилу розплющивши очі, ошелешено витріщився на неї. -Що? – запитав
– Нікуди я не поїду і тобі не раджу. Який він батько? Ти коли його бачила востаннє? Дитиною
– Мамо! – покликала Кіра. – Мамо-о-о! – крикнула вона голосніше і вимогливіше. Почулися поспішні кроки, але в кімнату увійшла не мама, а бабуся. – Прокинулася, сонечко? Кіра
– Мамо, я не можу більше. Все тут нагадує про неї. Ці стіни, меблі, кіт. Все! Я, напевно, продам квартиру і поїду
Пахло лютим морозом, у повітрі неквапливо кружляли сніжинки, а рудий кіт лежав на лавці в порожньому парку, підібгавши під себе лапи. Він не ворушився. Сніг рівним шаром вкривав

You cannot copy content of this page