– І взагалі, десь раз на місяць будемо організовувати тобі відпочинок, а то, дійсно, неподобство, все на тебе кинули, а самі… Сашко вже великий, ми вдвох прекрасно впораємося, а тобі відпочити дамо
Як же все набридло! Таня з посмішкою згадала свої мрії і плани шестирічної давності. У їхньому глухому «бомонді» дівчина, яка вийшла заміж, відразу піднімалася в очах суспільства на
— Удачі тобі, Галина Сергіївна. Знайди собі іншого… чоловіка на годину. Тільки навряд чи він погодиться працювати тільки за борщ
Михайло Петрович сидів у своєму старенькому авто біля під’їзду дев’ятиповерхівки на вулиці Короленко і дивився на екран телефону. Повідомлення прийшло о сьомій ранку, і він його прочитав тільки
Я пішов від неї. Вона дуже важка людина! Ти не уявляєш, чого коштували мені ці тридцять років спільного життя. Треба було піти ще давно, я все життя поривався це зробити
Коли батько, після тридцяти років спільного життя, раптово пішов від мами, Ксенії довелося два дні жити в батьківській квартирі. Ксюша не могла залишити маму в такому стані. Жінка
-Бабусю, ти тільки не віддавай мене, добре? Я дуже хочу жити з тобою завжди-завжди
Біля високого ґанку Катя старанно потупцювала ногами по землі і для вірності ще зміла з валянок залишки снігу віником. Тільки після цього жінка піднялася на ґанок і увійшла
— Світ не без добрих людей, Катерино, впораємося
Цю дівчину при надії я помітила на вокзалі ще в п’ятницю, коли їхала на приміській електричці на дачу. Вона відсторонено дивилася у вікно, сидячи в залі очікування. Невелика
— Дорогу подолає той, хто йде! Так мама завжди каже. Дякую, тітонько, що купили черепашок
Дівчинка була одягнена в стару, але чисту куртку, черевички, місцями облуплені, картату сукню. Біля неї стояв картонний ящик, на якому були розкладені вишиті носові хусточки і черепашки з
— Дівчата ж казали, що Марина так і не вийшла заміж, що не раз бачили їх разом, а я знову не хотіла вірити, адже вони обоє зобов’язані мені життям! Вони ж пробачення просили
— Леве, милий, допоможи мені, хоч трохи, — Тамара в знемозі сперлася на дерево і сповзла по ньому на траву. Сил рухатися далі не було. Широко розкинувши руки
– А тобі в дитинстві чорна кішка дорогу не перебігала випадково
У житті Оленки все було навпаки. Квитки на іспитах неодмінно з тими питаннями, які вона не вивчила. На роботі або начальник паразит, або не колектив, а повне неподобство,
Перед нею глибоко нещасна жінка, яка все життя боялася. Боялася кохати, щоб не втратити. Боялася довіритися, щоб не бути зрадженою
У квартирі Ольги Петрівни завжди панувала така тиша, що було чутно, як осідає пил на полірованих боках старої стінки. Втім, пилу тут не було. Заслужений вчитель на пенсії
– Не сміши людей. Сергуня, яке тобі «одружуватися», тобі біля моєї спідниці сидіти треба
Як тільки зійде сонце, так і Сергій встає. А по-простому – Сергуня, так його мати кличе. Старший брат Петро не інакше Серьога називає, та ще й прикрикує. Сергій

You cannot copy content of this page