Родинні історії
– Мама дзвонила, – Сергій кинув фразу ніби мимохідь, не відриваючись від екрана телефону, де миготіли якісь спортивні новини. Він сидів у своєму улюбленому кріслі, тому самому, що
– Вона навіть йому не рідна, уявляєш, Олю? Притягне і посадить на мою шию. – Так, а чому ти йому не скажеш? – Ти думаєш, я не говорила?
Алла щойно вийшла з ванної, сіла на кухні, із задоволенням потягнулася, відчуваючи, як шовковий халатик приємно холодить тіло. А у ванній спекотно, пахне рожевою олією і висить у
– Це ти? Віро? – Привіт, Костя. Не очікував? Перед ним стояла жінка – впевнена, з прямою спиною, з легкою посмішкою на губах. В її очах не було
Лариса стояла біля вікна і дивилася на будівельний майданчик, де ще місяць тому росли тільки сосни та берізки. Тепер там височів каркас їхнього майбутнього будинку – двоповерховий, просторий,
Марійка дуже любила свого чоловіка, Михайла. Так сильно, що тремтіла, побачивши його, і прощала йому всілякі недоліки. Наприклад, те, що він дедалі частіше став затримуватися на роботі. –
Вероніка терпіти не могла Надію. Вона її не просто не любила, вона її ненавиділа. -Кучеренко, чому твоя мати не була на зборах, – запитує вчитель. -Вона мені не
– Олюшці сказали вже? – Клавдія Іванівна з досадою відкинула наскрізь мокру хустину і, наплювавши на пристойність, витерла очі рукавом блузки. – Ні, мамо, поки не говорили. Зрозуміти
Аліна їхала додому трохи втомлена, але цілком задоволена робочим днем, результатами. Знала, на неї чекає гаряча вечеря, якщо Вадим уже вдома, якщо ні, вони обов’язково виберуться кудись, так
-Я тебе питаю, де гроші, Зоє? Ну що ти мовчиш? Позичила комусь? Мамі, сестрі, подрузі? Якщо позичила, так і скажи, тільки не мовчи, Зоє! Зоя стояла перед чоловіком