– Та що з тобою таке? – кричав їй услід Олексій. – Я ж тобі не зрадив, врешті-решт
Міла сиділа в машині і дивилася на екран навігатора. Все правильно, вона приїхала за потрібною адресою. Залишається тільки зібратися з силами і виконати задумане. Міла глибоко зітхнула і
– Я тобі обіцяю, що більше ніколи її не залишу, – тихо промовила вона. – Я зрозуміла, як сильно нею дорожу
Кіра не нагулялася. Це вона зрозуміла відразу, як тільки дізналася, що чекає на дитину. З Вадиком вони одружені не були. Він був старший за неї на сім років.
– Дивись, – показав світлину Сергій. – Це ми з мамою, мені років п’ять. Знаєш, вона завжди намагалася якнайкраще. Просто забула, що я вже виріс
– Постав сумки на місце, я сама розберу, – кинула Вікторія, помітивши, як чоловік намагається розпакувати продукти. Сергій ніяково відступив від пакетів, явно відчуваючи напругу дружини. – Віко,
– Тоню, так і бути, ми вас пробачимо, якщо ви приїдете до нас на дачу і займетеся приготуванням. Ми компанією збираємося, а ніхто не хоче їхати зранку і готувати
В останні кілька років Геннадій і Антоніна плекали мрію про переїзд до Києва. З їхнього маленького рідного містечка молодь прагнула виїхати до столиці заради кращого майбутнього. Геннадій працював
– Бароне, Бароне! Відчепися! Ну скільки тобі разів казати? Не кусай мене. Не кусай руку, яка тебе годує! Гаразд, вмовив, пішли ще погуляємо
– Тимофію, привіт! – Олена увірвалася в квартиру як вихор. Вона ще біля під’їзду подивилася на вікна їхньої квартири і побачила в них світло і дуже зраділа. Адже
– Ну і що мені з нею робити? Ти, може, подзвониш їй, проведеш виховну бесіду? Вона напевно тебе більше послухає, ніж мене. Або може… може, ми в цьому році до тебе на дачу махнемо
– Галочко, я не розумію твого невдоволення… – Чоловік Галини, Ростислав, відклав тарілку з супом і подивився на дружину. – Наші друзі щороку вже п’ять років приїжджають до
Ліда дивилася їй услід і не знала, що сказати. Їй чомусь перехотілося зустрічати гостей. Настрій зіпсувався, на душі шкребли кішки. Ну, що це вона, справді… Ну що за примхи
– І чим це у нас так смачно пахне сьогодні? Мабуть, Лідочка щось смачненьке приготувала? Ой, який аромат! Михайлик, Марійка, швиденько роздягайтеся, мийте руки і до столу! Ваша
– Дякую тобі, думаю, що тепер ти зможеш продовжити сама. – Сказав Сергій. – Як обіцяв, я даю тобі свободу
– Сергію Вікторовичу, можна з вами поговорити? – у дверях кабінету з’явилася світловолоса голова Ірини. Вічно примхлива і надто гучна дівчина була підозріло ввічливою і спокійною. – Чого
– Та як же я можу на вас покласти таку ношу? Навіть мій батько з Тетяною не погодилися його взяти
– Марино, доню, схаменися! За кого ти заміж зібралася! – голосила мама, поправляючи на мені фату. – Поясни, хоча б, чим тебе Сергій не влаштовує? – зовсім розгубилася
– Відмінний розіграш, що вже там! – закричав він. – Моя мати у себе вдома, хропе так, що чути на вулиці. А я втратив купу грошей і зірвався сюди з твоєї милості
Своє сімейне життя Ольга вважала на рідкість невдалим досвідом. Вона була щаслива в першому шлюбі, але рано овдовіла, а потім у тридцять років примудрилася вляпатися в роман з

You cannot copy content of this page