– Чужими ми стали і дуже давно, Сашко. Усе було непогано в нашому з тобою житті – діти, квартира, дача, подорожі. А головного не було – кохання
– Труси не міг кращі вдягнути?! – Іро! Я зараз тобі все поясню! – поправляючи сімейні труселі і відчуваючи, що кров приливає до потилиці, поспішно промовив Сашко. –
Я зніму тобі готель у рідному місті, а найближчим часом квартиру на місяць. Далі ти сама. Розпорядися грамотно грошима, які ти вкрала
– Алло! Привіт, люба! Зараз зателефонувала мама, у неї проблеми. Вона проїздом у Києві, питає: їй готель знімати, чи можна в нас зупинитися? – Привіт! Звичайно, у нас!
– Синку, ну пробач мені! Я за своє щастя боролася! Не клади слухавку, – скоромовкою промовила вона
Мати в їхній родині була головною. Ні, не головою сім’ї, але все крутилося навколо неї. Важливими були саме її бажання і потреби, а потім уже чоловіка і сина.
– Я сьогодні залишаюся в батьків, Іван вже там. У тебе одна ніч, щоб вивести свої речі з квартири і зникнути з нашого життя
– Валю, ти подивися на себе в дзеркало! – зробив незадоволене обличчя Аркадій, прискіпливо оглядаючи свою дружину. – Ти з цієї сукні давно виросла. Обтягує надто, шов ззаду
– Ну вибач, сестричко… це ти заміж виходиш, а я з причепом нікому не потрібна. А хочеться. Мені теж треба своє особисте життя влаштовувати
Дар’я жила в просторій трикімнатній квартирі, розташованій у гарному районі столиці. Квартира дісталася їй від бабусі. Близьких родичів, крім молодшої троюрідної сестри, у Дарини не було. Але з
– Ну добре! Я все скажу! Від вас допомоги не дочекаєшся! Жадібні ви. Собі на умі. Ось і доводиться крутитися! Я ж не можу на одну пенсію жити
– Мамо, нам із малюком доведеться в тебе залишитися… – донька, Надя, із хвилюванням дивилася на Галину. – У Кирила животик болить, я боюся, що якщо ми поїдемо
– Ну що ж… Ніхто не казав, що доросле життя – легке. – Сказавши це, мати скинула виклик
– Мамо, я все вирішила, збирай валізу. Для себе і бабусі. – Заявила Дарина, тільки-но увійшовши до квартири. Її мати, Ліда, у цей момент протирала пил і від
– Мамо, ну ти її не підтримала. Вона каже, що в неї був важкий період, і замість того, щоб підтримати, ти вирішила повісити на неї побутові проблеми
Наталя Петрівна розплющила очі й солодко потягнулася в ліжку. Нарешті, нікуди не потрібно поспішати. Довгоочікувана субота, а потім два тижні відпустки. П’ятниця і четвер видалися метушливими, потрібно було
– Ні! – крикнула вона. – Досить! Грошей немає! Розумієте? Отже після свят ні копійки, а ви ще й у борг берете на свої забаганки
Олена поправила серветки і вкотре окинула поглядом святково накритий стіл. Усе було готове до прийому гостей: закуски, гарячі страви, салати – на все це пішла майже вся зарплата.
– Так він і є овоч! – Я встала і пішла до виходу. – Грошей більше не дам. Хочете – тягніть його. Але це ненормально
– Донечко! – каже мама. – Як у тебе справи? А ми ось братику твоєму машинку купили. “Братику” моєму – двадцять сім років. А “машинку” йому купили –

You cannot copy content of this page