Родинні історії
– Нарешті! – плакала від радості Алевтина, – Я не можу повірити! Двадцять років мріяла про власну дачу. І ось! Моя мрія збулася. Чоловік подивився на дружину, розкинувся
– Наприкінці нашої наради я хотіла б розібрати ще одне важливе питання, – Ольга невдоволено підняла брови і перевела погляд на співробітницю. – Ілоно Костянтинівно, встаньте, будь ласка.
– Орино, ти вдома? – щойно Ігор увійшов у квартиру, він почав одразу ж дивитися на всі боки і шукати очима дружину. – Люба! – Що? Ти чого
– Ну нарешті! – не встигла Дарина зайти додому, як одразу почула голос дружини брата. – Чому ти так пізно? – гнівно запитала та її. Взагалі Дарина була
– Мамулю, тобі ж скоро п’ятдесят років, як відзначати плануєш? У кафе, напевно? Усі так роблять. Вдома зараз ніхто не святкує великі ювілеї. – Ні, не в кафе.
– Звичайно, я поїду з вами! Як же це ви без мене будете відриватися, а я буду вдома сидіти і слиною давитися на фотки і відео, які ви
Тетяна сиділа за своїм робочим столом, занурена в нескінченну рутину. Екран комп’ютера мерехтів цифрами звітів, і її пальці автоматично набирали текст, але думки давно були далеко звідси. У
– З якого дива я маю тобі грошей давати? – роздратовано запитав Пилип у молодшого брата Семена. Йому взагалі не хотілося спілкуватися, Семен зазвичай дзвонив невчасно. – Ти
До Нового року залишався тиждень і Каті дзвонила рідня із завидною регулярністю. Батьки Каті жили далеко і приїжджали тільки влітку, коли у молодшого брата були канікули. А рідна
Рита сиділа у своїй кімнаті за уроками, коли мама з бабусею знову завели стару пісню. Неблагополучний батько дівчинки був головною темою для постійного обговорення, хоча аліменти виплачував справно.