Чи варто людям робити добро? Варто, та добро це тоді, коли тебе про нього просили. Розкажу вам таку історію. Один чоловік, якому виповнилося 70 років поїхав на дачу.
Він майже цілий рік там жив, дивися за грядкою та будиночком. Незважаючи на те, що будинок був старенький, без ремонту та умов, чоловік не жалівся, чого жалітися, дах є над головою, тепло, чого ще треба для життя?
Всю роботу він завжди робив сам, незважаючи на те, що мав дітей, вони постійно пропонували йому не тільки грошову допомогу, але і посильний труд з свого боку.
Питали постійно в батька: “Та чого ти все на тій дачі сидиш, давай ми тобі будиночок купимо нормальний чи квартиру, з ремонтом. Будеш жити як всі люди, ні в чому потреби не буде. Ти ж заслужив за своє життя”.
Але батько відмовлявся, казав, що йому і так добре. Так він прожив там близько 13 років, в уоти захворів, його і провідати не було кому, всі працюють.
Родичі забрали чоловіка до себе, все-таки умовили купити квартиру, аби частіше бачити тата. А потім він пішов…
Він дуже хотів їхати назад на дачу, просив дітей, аби його завезли, пояснював, що він там сил набирається, та діти тільки сміялися.
Як результат – батько просто ссохся. А потім старшому сину приснився сон. Де батько сказав, що якби не життя в квартирі, то він би ще походив по цьому світі.
Ось так. Потім роби добро. Але і перш ніж зробити добро, треба розуміти, чи не обернеться воно для когось злом.
