Дуже втомилася сидіти в декреті, викликала маму з села на допомогу, але краще б вона не приїжджала

У мене вже все з рук валиться. Я живу, не виходячи із дому, вже другий рік. Мій дім – моя фортеця, з нього я ні ногою. Малюків немає на кого залишити, а довіряти дітей незнайомій доглядальниці, щоб самій відпочити, я не наважуюсь. Тож я попросила свою маму приїхати мені допомогти.

Мої батьки живуть у селі. Взимку там робити нічого, то вони не дуже зайняті. І мама погодилася навідатися до мене. Спочатку все було чудово. Мама допомогла прибратися, бо в нашому домі можна було вже спіткнутися про іграшки, посковзнутися на дитячому пюре та впасти в гору брудної білизни — так погано.

Мені важко справлятися з обов’язками дружини та мами та утримувати будинок у чистоті. Коли прийшла мама, вона одразу взялася допомагати мені з наведення чистоти. А потім вона сіла грати з онуками. За цей час я змогла прийняти ванну, привести до ладу себе і поспати 2 години. Боже, як же це чудово!

Вдома було так брудно, що мати запропонувала свою допомогу. Так як маленькі діти не особливо сприяють прибиранню, мама запропонувала мені з ними сходити в парк погуляти, а вона тим часом наведе лад. Мені було ніяково, але я так втомилася, що прийняла її пропозицію і пішла з дітьми на свіже повітря.

Коли ми повернулися, будинок було не впізнати. А з кухні долинав приємний запах шарлотки з яблуками. Мама не терпить безладу, і навіть коли я була маленькою, пам’ятаю, як у нас удома завжди було чисто. Навіть не знаю, як мамі все вдавалося встигати? Мама зустріла нас із усмішкою, мені так радісно стало на душі. Як добре, що в мене така дбайлива мама.

Я не відразу помітила, що в залі підлога вкрилася незрозумілими плямами. У залі у нас дерев’яна дубова підлога та дорогі меблі. Виявилося, що мама використала оцет, бо не хотіла мити хату хімією. Коли прийшов і побачив все це чоловік, він був лютий.

Я просила, щоб він нічого мамі не говорив. Це ж лише підлога. Хоча я сама дуже засмутилася. Але ж мама хотіла допомогти, вона не спеціально зіпсувала підлогу. Якби я знала, що таке станеться, то нізащо не вийшла б з дому.

Максим за вечерею висловив таки своє невдоволення. Він вирішив, що мати зробила це спеціально. Потім він сказав, щоб мати збирала речі, що її допомога нам більше не потрібна. Звичайно, мама поїхала засмучена, і мені було неприємно, що чоловік так повівся.

Я дзвонила мамі кілька разів, вибачалася за Максима, але чую по голосу, що вона не вибачила його. Я кликала батьків до нас на свята, але вони відмовляються. Тепер не знаю, як налагодити з ними стосунки та заспокоїти чоловіка.

You cannot copy content of this page