Двадцять років тому сталося щось дивне у мене в квартирі, де я жила. Я досі не можу знайти пояснення тому, що сталося. Тоді я жила з молодим чоловіком і котом у орендованій квартирі.
Начебто це було вчора, сиджу я на табуретці, чищу картоплю. Збиралася на обід готувати борщ. Мені треба було вранці встигнути приготувати їжу перед роботою, то я рано встала. Стою я, отже, чищу картопля біля раковини.
І раптом зауважую, що з-під ніжки духовки тече червона калюжа. Я протерла очі, вирішила, що мені здалося, була шоста ранку, спросоння мало що малює собі мозок, що не виспався. Я вмилася, глянула на підлогу знову.
Калюжа розтікалася, а поруч сидів кіт і теж спостерігав, що відбувається. Поки кіт не вліз у калюжу, я схопила його і побігла до спальні, будити свого хлопця. Той не розумів, що відбувається, неохоче прийшов на кухню.
Коли ми разом подивилися на червону калюжу, втратили мову. Почали дивитися, що могло бути під духовкою. А там нічого, порожній простір, і калюжа тече з-під ніжки плити.
Ні на плиті, ні в духовці я ніколи нічого не зберігала. То була стара радянська плита, що бачила царя Гороха. Тож ми користувалися лише конфорками. Плита проглядалася з усіх боків, від сусідів теж нічого не могло приплисти.
Хлопець мій злякався більше за мене, тому мені самій довелося все ганчіркою витирати. Все прибрала і ганчірку викинула. Я не могла знайти події логічне пояснення. Запитувала у знайомих та друзів, що це могло бути.
Моя викладачка з літератури тоді захоплювалася езотерикою. Вона мені сказала, що це щось у паралельній реальності сталося. Ми тоді і до відьом ходили, і священиків кликали, щоб вони квартиру очистили від злих духів.
Після цього нічого подібного не відбувалося. Найдивовижніше, що калюжа з’явилася у моїй присутності, а не до того, як я на кухню зайшла. Досі гублюсь у здогадах, що це могло бути.
