Кохана сумна була, а в мене навпаки ще один підробіток з’явився, час був лише на їжу та сон. Я так і не помітив, що дружина геть руки опустила…

Я з дружиною разом вже не перший рік. Великих статків не маємо, але жити є за що. Допомоги чекати не від кого. Самі всі життєві питання вирішували, по знімних квартирах тулилися. Дружина попри все завжди залишалася веселою та усміхненою.

Вона завжди розповідала, як в неї день пройшов, ділилася всім, що було для неї важливим. Крім того, кохана встановила правило – в першу чергу все мені. Спочатку мені взуття купляє, потім – собі. Жили мирно, сварки були дуже рідко.

З часом вже й про дітей почали думати. Але без свого житла, як дітей народжувати? Не хотілось нам по чужих квартирах їх тягати. Почали шукати варіанти, розглядали серед них іпотека. На жаль, інших доступних варіантів в на с не було, як і багатих родичів. Заробіток нам дозволяв то все тягнути, хоч доводилося сильно економити, аби не було проблем з банком.

Спочатку все добре йшло. Перший рік пройшов більш менш нормально, хоча важко було постійно себе обмежувати. До цього ми купували те, що хотіли.  Якось на відпочинок навіть літали. Потім я часто згадував про ті гроші, як би вони виручили нас з іпотекою.

Згодом справи пішли гірше – дружина втратила роботу. Вона одразу почала іншу шукати, бо не звикла вдома сидіти. Так пройшов місяць, а роботу вона за фахом так і не знайшла. Вже дійшло до того, що хотіла йти на ринок торгувати, але я був проти.

Кохана сумна була, а в мене навпаки ще один підробіток з’явився, час був лише на їжу та сон. Я так і не помітив, що дружина геть руки опустила – цілими днями лише телевізор дивилася. Хотів якось її підтримати, але часу мені на неї не вистачало.

Так і жили. Я з роботи приходжу, втомлюся, аж в очах темно. Дружина годує мене і повертається до телевізора. Ми майже не розмовляли. На цьому фоні й стосунки зіпсувалися. Жили вже майже як сусіди. Де поділося те кохання? Куди зникло наше щастя?

Якось дожили ми до моменту, коли нас нарешті віддали ключі від нашої квартири. Іпотека майже виплачена, а радості немає. Я вже й жити з дружиною не хочу та й дітей вже не хочеться – нічого не хочеться. Куди все поділося? Може, я не правий. Але наша любов закінчилася.

У новій квартирі, з виплаченої іпотекою я з дружиною і розійшовся. Перегоріли всі почуття. Ось так іпотека нас розлучила. Як виявилося ми були не готові ні морально, ні фінансово до таких випробувань, тому все й пішло прахом.

You cannot copy content of this page