Живемо один раз. Все летить у тартарари у той момент, коли я починаю жити з жінкою. Ще з жодною жінкою не жив під одним дахом понад місяць. Намагався тричі почати жити з коханими, але тричі все починало йти приблизно за одним сценарієм.
Жінки намагалися переробити мене. Їх щоразу щось не влаштовувало. Щоразу вони намагалися залізти в мої фінансові справи і накласти свої ручки на мій дохід, вказуючи, що мені слід робити з грошима.
Я живу за принципом, що 65% всього прибутку слід реінвестувати. За моїми скромними підрахунками, такий спосіб життя дозволить вийти мені на пенсію у 38 років і жити тільки на дивіденди.
Щойно жінки дізнавалися, скільки я насправді заробляю, вони моментально казали мені, чого вони хочуть. Їхні бажання зростали на очах. Їм чомусь треба витратити все під нуль та ще й влізти в кредити.
Особливо потішила остання дівчина, з якою зустрічався. Вона запевняла, що витрачати треба “тут і зараз”, тому що “один раз живемо”. Ну так звичайно. Ось чужої думки мені якраз і не вистачало.
Ще були претензії до того, що я працюю майже без вихідних. Нібито я приділяю їм занадто мало часу. Думаю, це все від неробства.
Коли ти не працюєш або працюєш на півставки, але краще за інших знаєш, куди витратити чужі гроші. Це дуже дратує, коли пропонують вести загальний бюджет, але при цьому не вкладають жодної копійки в “загальну” справу.
