Я зі своїм чоловіком уже чотири роки разом. Ми відгуляли весілля і чоловік поїхав за кордон працювати з другом. Я була проти поїздки, плакала, скандалила, я його дуже любила, але він поїхав. Його не було чотири місяці.
За цей час він вирішив питання з роботою і досить непогано влаштувався, але працювати мав лише через кілька місяців. Залишок поїздки він відпочивав з другом, рибалив. Я по роботі поїхала до іншого міста на тиждень.
Там я познайомилася з парою, яка мені порадила мені екскурсії та кілька гарних місць, які були в області. Я вирішила поїхати. Там зі мною трапилася зовсім неймовірна історія, в яку я не вірю й досі.
Я познайомилася у хостелі з чоловіком, ми разом їздили на екскурсії, нам було дуже добре разом. Тоді я була ображена на свого чоловіка, за його поїздку, бо залишив мене одну.
Спочатку спілкування з тим чоловіком було просто для того, щоб відволіктися, і я з перших секунд зрозуміла, що він дуже хороша людина. Потім виникла прихильність, а під час мого від’їзду він зі сльозами на очах освідчився у коханні.
Але найголовніше в цій історії, що він сам одружений, має дочку 9 років. Він старший за мене на 10 років. Через два тижні він приїхав у моє місто, де у нас була неймовірна романтика.
Ми каталися нічним містом удвох, він сам готував для мене, ходили в кіно. Приїхав він з власної ініціативи. Крім цього, у нас була спільна поїздка на море, де теж була неймовірна романтика.
Коли повернувся чоловік я, взагалі не знала, як поводитись і почуття мої теж охолонули. Як виявилося, його поїздка була розвагою, і він не збирався більше їхати туди, він непогано там відпочив і тепер вирішив, що йому потрібно знайти роботу тут.
При цьому настав час за все платити, квартплату та інтернет. За все плачу я. Неможливо сприймати та любити далі людину з таким ставленням. При цьому квартира належить не нам, а його батькам, і у разі розлучення я піду, як прийшла, ні з чим.
Той, інший чоловік, пропонує бути разом, готовий розлучитися, каже, що після 10 років шлюбу до дружини нічого не відчуває. Я не знаю як мені бути. Начебто великих проблем немає, і чоловік влаштується, і працюватиме.
Але з чоловіком у нас зовсім різні погляди, я вийшла за нього заради стабільності, але та його поїздка знищила почуття, тепер маю почуття до іншого чоловіка, живемо як чужі.
Мій коханець, бо інакше поки що його ніяк не назвеш, все для мене робить, оплачує мені рекламу в інтернеті, я займаюся фотозйомкою, робить сайт в інтернеті. Навіть на відстані я відчуваю, що він поряд.
Мої батьки люблять мого чоловіка, якщо я розлучуся, ніхто не зрозуміє, а навпаки, ще й засудять мене. Можливо, мама взагалі перестане шанувати мене, адже минуло півроку від моменту весілля, а я вже знайшла іншого.
Порозуміння у нас із чоловіком взагалі ніколи не було, він мовчазний, завжди все робить по-своєму. З коханцем навпаки, гармонія та однакові інтереси, з’ясувалося, що і фільми любимо однакові.
Але чи маю я права забирати його від сім’ї? І не стерпиться вже в мене з чоловіком, і не злюбитись ніколи, я просто не знаю, як далі бути. Що робити в такій ситуації?
