Місяць тому донька знову навідалася в гості з повними сумками дорогих страв. Тижнем раніше вона вкотре позичала у нас із батьком гроші, щоб дотягнути до зарплати. А тепер ось повернула борг і знову взялася робити непотрібні витрати.
Я щоразу відмовляюся приймати частування, адже знаю, що в результаті витрачених на них грошей їй самій бракуватиме. Цей круговорот уявної взаємодопомоги триває понад рік. Як зять влаштувався у солідну фірму, так і почали дітки жити на широку ногу. А про те, щоби планувати свій бюджет, і думати забули.
Просила поради у подруг, та ті тільки незрозуміло косяться. А в чому, мовляв, проблема? Допомагає, борг повертає, тож все чудово!
Чоловік теж давно рукою махнув. Каже:
«Нам позичити не в тягар. Не розумію, чому ти так через це переживаєш. Припиняй накручувати себе даремно!»
А як не переживати? От не стане нас, куди вони підуть позичати? Кредитів поназбирають? Так і в боргах ув’язнути недовго. Не дай боже ще квартиру втратять у результаті, як форс-мажор який станеться.
Довго я міркувала над тим, як з донькою поговорити, щоб вона мене почула. І цього разу нарешті вигадала! Я вирішила схитрувати і самій попросити у борг, нібито на нову пральну машину. Ми з батьком якраз планували купувати цього місяця і грошей нам вистачало, ось тільки донька про це не здогадувалася.
План спрацював на ура. Наприкінці місяця дочка, як завжди, прийшла просити позичати гроші. А про те, що сама позичила мені кілька тижнів тому кругленьку суму, зовсім забула. Ось я їй гроші і віддала зі словами:
«Бачиш, рідна, наскільки легковажно ти ставишся до грошей! Адже сама мені позичала і навіть не записала. І так відбувається з усім. Витрачаєш на те і на інше і навіть не замислюєшся, куди йде вся зарплата. Адже при правильному плануванні бюджету могла б не просити в борг у нас з батьком!»
Донька, звісно, здивувалася, але урок засвоїла. З того часу вічна тяганина з позиками припинилася.
