Мені давно треба було піти від чоловіка. Взагалі не треба було виходити за нього заміж, але я сподівалася, що він зміниться. Звичайно ж, ніхто й не думав мінятися, але я вже чекала дитину. Тому вирішила ще трохи почекати.
Мій чоловік не працював вже рік. Цей рік він лише лежав на дивані та самозакохано розглядав себе у дзеркало. Я ж цілий день була на роботі, а потім приходила додому і виконувала роль хатньої працівниці.
Мій вечір проходив за прибиранням, пранням, праскою та кухнею. Останнім часом мені все важче було це все робити одній, постійно хотілося відпочити та поспати. Чоловік хоч би раз подумав про те, щоб хоча б продукти купити та вечерю приготувати. Куди там…
Жили ми у квартирі мого коханого. Ну як його, він житло отримав у спадок, але в такому жахливому стані, що жити там було неможливо. Моїми зусиллями вдалося зробити гарний ремонт, купили техніку та меблі. Перетворила сарай на царські хороми.
Одного вечора я змучена прийшла додому, зовсім не бажаючи бачити свого нахабного чоловіка та знову готувати. З порога він запитав, коли буде вечеря. Я неохоче відповіла, що через годину. Чоловік почав нити, що це занадто довго. Міг би й приготувати щось, а не розглядати свій прес.
Під час вечері він почав говорити, що він на ранок їде в інше місто працювати на тиждень, а він хоче зі мною розійтися і я маю піти прямо зараз. Мені вже так все набридло, що я навіть не сперечалася. Я мовчки зібрала речі і вирішила поїхати до мами.
На порозі чоловік нагадав, щоб я повернула одну валізу, бо вона його. Нагадав, щоб я ключі залишила, бо, на його думку, я щось заберу з квартири, поки його не буду. Ну так, заберу те, що купляла за свої гроші.
Приїхавши до мами, розповіла, що чоловік мене вигнав. У відповідь я лише почула радісне «нарешті він хоч щось хороше зробив». На наступний день я взяла запасні ключі, поїхала до чоловіка і забрала з квартири все, що купила за свій кошт, абсолютно все – меблі, техніку, навіть обідрала стіни, збила всю плитку та навіть проводку вирвала. Для прибирання викликала людей, які на цьому знаються. Хотіла б я бачити вираз обличчя свого чоловіка, коли він приїде додому.
