Ніколи не думала, що зрадію, бо не сподобаюся батьку коханого. Я з нареченим зустрічалася два роки. Жили разом трохи менш як рік. Нещодавно він зробив мені пропозицію, і я погодилася.
Ми вже готувалися до весілля, коли приїхав його батько і перевернув усі наші плани і я йому за це неймовірно вдячна. Рік спільного життя у нас пройшов добре, без сварок. Скільки коханий заробляв, я ніколи не питала.
Головне, що він вносив свою частину в оплату за квартиру та купував зі мною продукти. І хоч жили ми не як багатії, але все вистачало. Я могла купити собі все необхідне за потреби і жодного разу не просила в нього допомоги.
З моїми батьками коханий був знайомий ще від початку наших стосунків. Його матір вже дуже давно забрала хвороба, а ось батька я не бачилася жодного разу, бо здебільшого тому, що той постійно за кордоном по роботі.
І ось нещодавно наречений повідомив, що батько повертається. Можна нарешті посидіти разом. День приїзду припадав на робочий день, і відпроситись я не могла, майбутній свекор уже був у квартирі, коли я повернулася.
До його приходу я заздалегідь прибрала в квартирі і приготувала кілька страв. Думала, що цього буде достатньо. У мене теж не дуже багато часу на виконання ролі господині. Проте всі мої приготування свекор не сприйняв.
Коли ми сиділи за столом, він сказав, що в будинку недостатньо чисто. Також він сказав, що мої страви не дуже та поцікавився, чому я взагалі працюю. На його думку, жінка має сидіти вдома та «бути господаркою».
Я все чекала, коли коханий дасть відсіч батькові. Але він лише кивав головою час від часу і продовжував їсти, ніби його там взагалі не було. Вечір закінчився тим, що я не витримала та поїхала ночувати до своїх батьків.
Очевидно, що з батьком нареченого у нас будуть погані стосунки. І щоб не псувати всім настрій, я вирішила пожити у батьків, доки майбутній свекор не повернеться за кордон. Минуло п’ять днів і я повернулася додому.
Наречений заявив, що весілля не буде. Виявилось, що я не сподобалася його батькові. Натомість він запропонував просто жити разом, адже це просто штамп. Але для мене це був не просто штамп.
Спочатку я не розуміла, чому він так поводиться, але потім я дізналася, що робота нареченого приносить дуже скромний дохід і основну частину грошей він отримує від свого батька.
Через страх втратити щомісячне забезпечення він пішов на поступки батькові. Почувши все це, я погодилась, що весілля справді не буде. Того ж дня я зібрала речі та пішла. Назавжди.
Хлопець намагався до мене додзвонитися десь з тиждень, але потім перестав. Я бажаю йому всього найкращого і залишатися таким же маленьким синочком, який не хоче ставати дорослим.
Хочу подякувати його батькові за те, що показав мені правду. Саме він показав справжню сутність свого сина і вберіг мене від тяганини з паперами під час розлучення.
