Я ненавиджу свого батька. Можливо, я жорстока або ще гірше, але мені все одно. Коли я з’явилася на цей світ, то батько не дуже радів і замість цього розніс усю квартиру в пух і прах, адже він чекав хлопчика, а не мене.
Згодом він, звісно, змирився, але ось тільки вдома він практично не з’являвся, а коли і з’являвся, то був не в собі і свою злість зривав на мамі. Речі щось нам купував тільки коли потрібно було вийти “в люди” і похвалитися, яка в нього сім’я.
В інший час йому до нас особливого діла не було. Бували часи, що мама здавала пляшки, щоб були гроші мені на суміші. Через нерви і недоїдання молока в неї не було, а сама ходила їсти на ринок, то там спробує, то там – ось і весь обід.
У цей час мій батько розгулював ресторанами з дівчатами. Одного дня мама не витримала і, забравши мене, подала на розлучення. Відтоді жити нам стало набагато легше.
Мама закінчила інститут, отримала хорошу роботу і більше безгрошів’я нас не турбувало. Тільки ось це ми від нього “врятувалися”, а бабуся – мати батька – так і залишилася з ним.
Не витримавши його натиску, вона розміняла трикімнатну величезну квартиру на дві гостинки, але і це її не врятувало – адже він її дитина, і вона від нього не може відмовитися.
Найстрашніше почалося років 3-4 тому. Бабусі поставили страшний діагноз, але вона у мене боєць і гідно перенесла всі процедури та важке лікування. При всьому цьому вона здає свою квартирку, щоб оплатити життя мого батька.
Квартира, машина, а тепер ще й ноутбук, який через неуважність мого батька обійшовся їй майже в два рази дорожче ніж мав би. Для жінки 74-х років, яка важко хворіє – це вже зовсім не солодке життя.
Але її синочок теж хворий. Його лікування повністю лягло на її ж плечі. Через важкі хвороби Вони обидва мають інвалідність, але мій 43-річний батько “працює” таксистом, чим і заробляє собі на погуляти.
Власне на цьому його заробіток закінчується, адже продукти йому закуповує моя бабуся. Моя 74-річна бабуся простоює цілими днями на вокзалі, щоб здавати квартиру й оплачувати своєму синочкові всі його забаганки.
Від мене і мами вона категорично відмовляється приймати допомогу, сказала, що краще помре, ніж прийме допомогу від онуки і колишньої невістки. Краще зовсім не мати батька, ніж такого, як мій.
