Я досить звичайна, але втрапила в історію, яка могла бути тільки в фільмі. Моя подруга була розкішна з гарними формами та яскравою зовнішністю. Але ми закохалися в одного хлопця. Він був на кілька років старший за нас. Вийшло й так, що він вирішив побратися з моєю подругою.
Якось я пізно ввечері випадково натрапила на нареченого моєї подруги. Я не знаю, що на мене найшло, але після короткої розмови ми поцілувалися. Я забувшись щось казала про кохання. Й так вийшло, що ніч ми провели разом.
Після цієї історії я вже не пішла на весілля до подруги. Як я мала дивитися їй в очі та радіти за неї. Але згодом виявилося, що я вагітна. Мовчала, як партизан, нікому нічого не казала, навіть батькам. Щоб було легше жити переїхала в село до бабусі, де й народила донечку. Загалом справи йшли добре, всі йшли до мене за пошиттям речей, бо була гарною швачкою.
Так минуло майже 16 років. Донечка вже почала сама їздити до бабусі і дідусі, а невдовзі я дізналася, що вона закохалася в якогось хлопця. Виявилося, що він живе на сусідній вулиці, а батьки – моя подруга та її чоловік й батько моєї донечки. Тобто з усіх хлопців вона обрала власного брата.
Нічого було робити. Я зустрілася тихцем зі своїм коханим. Порадившись, вирішили сказати дітям правду. Звичайно, це їх шокувало. А згодом моя подруга кинула свого чоловіка, дізнавшись правду. Він переїхав жити до мене.
Живемо тепер разом, я ще й сина народила. Ось так доля і розставила все на місця. Один імпульс на все життя може вплинути. Люди думають, що самі свою історію пишуть, а воно як виходить.
