– Чув, Гришо? Я егоїстка, виявляється… Усе, що ми з тобою робили для них, було перекреслено вмить
– Синку, я вирішила дачу продати. Важко вже мені. Раніше батько допомагав, а зараз
– Тепер скажи, якби я заплатила, мама б визнала мене частиною сім’ї
– Майєчко, ти знову не так картоплю ріжеш! – голос Надії Петрівни різав слух
– Іди працюй. І запам’ятай: не суди книгу за обкладинкою. Особливо якщо ти навіть не потрудилася її відкрити
– Соня! Третій столик на тобі, – Ірина Петрівна, огрядна жінка з яскраво-червоною помадою,
Поговорять і перестануть. Адже врешті-решт кожен бореться за своє щастя
Аллочка і Віка сиділи на кухні квартири, в якій жила Алла зі своїм чоловіком
– Вибачте, Валентино, але після того, що я дізналася, я не можу залишитися з ним… Це так огидно
Катя сиділа на роботі в офісі й задумливо дивилася у вікно. Працювати не хотілося,
– Ти, напевно, забула нас покликати, – продовжувала говорити свекруха, – дивлюся, у тебе гості, а нас у списку не було
Світлана дуже цінувала свого чоловіка. Вона була впевнена, що їй із ним неймовірно пощастило.
Треба ж, – подумала Ніна, – ніколи б не подумала, що в моєму віці стану прикладом для інших. Хоча… чому б і ні
– Ніно Сергіївно, ви ж розумієте, що у вашому віці знайти хорошу роботу практично
Так ось, у чому справа! Соромно йому за дружину, не хоче він відпочивати з дитиною
– Ось уже… Ксюша важко зітхнула, розглядаючи себе в дзеркало. Куди поділася та струнка
– Тільки скажи, невже ти притягнув із собою свою коханку? І бігав до неї, поки я сиділа з нашою дитиною
– А як же я? Соня надула свої губи, від чого вони стали здаватися
– Батьки – це сірі миші, – безжально й грубо відповідала Ліза
Сьогодні Ліза знову не ночувала вдома, Ганна очей не зімкнула, пила заспокійливі, ходила від

You cannot copy content of this page