– Надю, мені нікуди подіти доньку. Нехай вона у вас поживе
Знову заграла мелодія на телефоні чоловіка, уже вдруге. Надія відчинила двері у ванну кімнату:
– З тобою приємно мати справу, – посміхнулася колишня коханка, – набагато приємніше, ніж із твоїм чоловіком
– І довго ми будемо зустрічатися на орендованих квартирах? – Лера надула губи, відвертаючись
– Це моя донька! Це мої улюблені діти, син і донька! Мої…, я сама їм шоколадки куплю
– Яка я тобі мама? – байдуже, навіть без роздратування, відповіла жінка Оленці, маленькій
– Нічого не бажаю чути! – не вгамовувалася свекруха. – Хочете ви цього чи ні, але Оксана з Олею будуть у вас жити. Більше їм податися нікуди
– Лілю, ми вже на станції, зустрічай рідню! Адреси бабусиної квартири в нас немає,
– Валю, ти повинна дати мені другий шанс. Я знаю, що ти мене, як і раніше, кохаєш. Інакше ти не була б зараз одна
– Ти знаєш, я йду, – сказав чоловік за сніданком. Його слова прозвучали буденно
– Ми з Настею їдемо. Я не хочу більше бути кухаркою. Ці п’ятилітрові каструлі супу на день, казани плову, гори м’яса… Ні, любий, я звільняюся з посади дружини
Ольга, дивилася на святковий стіл. Від запеченої качки відірвані дві ніжки й крильце. Обгризені
– І так, у нас у домі нові правила, – вимовила Ліза, продовжуючи посміхатися, – кожен за собою прибирає сам! Віник під раковиною
– Ти хотіла, ти отримаєш! – гордовито вимовив Антон. – Але якщо ти сядеш
– Знаєш, мамо, я зрозуміла, що я така щаслива, що потрапила, на твою думку, у неадекватну сім’ю. У мене, нарешті, є люди, на яких я можу розраховувати
Коли Жанна вперше познайомилася з родичами Роми, вона думала, що вони всі прикидаються. Ну
– Коротше, ти це, не підливай олії у вогонь, га? І взагалі, Олю, давай так: ти мені – про роботу, решта без мене. Усе, давай
– Ірино, ти зовсім з котушок злетіла? Які ще походи наліво? Що за маячня!
– Так, ти ж у нас багачка, Жанно! – кричала та, не перестаючи танцювати, – приїхала на лімузині, а заплатити не змогла! Чули народ
– Михайле! Ти спиш? Чоловік сопів на своїй половині ліжка. – Михайле! Не вдавай,

You cannot copy content of this page