Мама мене кожне літо відправляла в село. Було весело проводити час у бабусі, але друзів в мене не було. Поряд жила дуже старенька жіночка. Пам’ятаю колись в неї була онука, але я її вже давно не бачила.
Якось я заліза в сад до цієї бабусі, а вона мене піймала. Думала, що зараз буде сваритися та бабусі жалітиметься, але ні. Спочатку попросила їй допомогти пиріжки спекти, а потім запросила мене чаювати разом з нашими пиріжками.
Поки пили чай вона мені розповіла, що чоловіка, як і доньки давно вже немає. Подробиці про те, як це сталося, вона не хотіла розповідати, та я й не питала. Але в неї є онука, якій була замість матері. Дівчина була дуже гарна.
Одразу після школи вона ступила до університету, який закінчила з відзнакою. Завдяки її наполегливості онучку цієї бабусі запросили за кордон – спочатку на практику, а згодом і роботу отримала.
Поки дівчина була в країні, то вона часто навідувала бабцю. Коли ж поїхала за кордон, то більше й не приїжджала, хоча живе з чоловіком не бідно, то ж мала змогу приїжджати до бабусі, хоч раз на рік, але ні. З того дня я частенько допомагала бабці та чаювала з не.
Йшли роки і бабця якось захворіла. Я намагалася достукатися до її онуки, але вона не відповідала на листи. За цією жінкою доглядати почала я – то в аптеку збігаю, то продуктів принесу, то на городі пораюся. Так я і жила на двох бабусь.
Їм наче легше було зі мною. На жаль, час бере своє – спочатку мене покинула моя бабця, а згодом і її сусідка. Через півроку виявилося, що самотня жінка, онука якої так і не приїхала жодного разу, поки вона хворіла, залишила все своє майно мені.
Прощання з жінкою організовувала я, але не встигла я й поминки справити, як об’явилася онука бабці. Спочатку вона плакала від горя, але досить швидко заспокоїлася. Найбільше їй допомогла звістка про те, що її рідна бабуся нічого не залишила у спадок.
Я була шокована. Онука бабусі хоч і подякувала мені за допомогу, але сказала, що будинок продасть і гроші забере собі. Далі розповідала, що їй теж нелегко, а в мене ще один будинок з ділянкою є, то мені вистачить, а на ній ще кредити. Поки я це слухала, було одне питання: «А де вона була всі ці роки? І чому приїхала лише зараз?»
