Ось тобі моя порада, дівчинко, коли наступного разу ти надумаєшся поплакатися, чи бодай засумувати від зламаного нігтя, від порваних одноразових колготок, згадай це.
Заплющ очі, уяви собі що ти стара. Твоя шкіра як лантух звисає над твоїми кістками. І ти така вся стара лежиш в ліжку, в кімнаті пахне більше не парфумами, не рідиною для зняття лаку, пахне ліками, старістю.
Ти лежиш. На свої старі втомлені очі ти вже майже не бачиш, ти тільки можеш з радістю згадувати ті часи, коли ти засмучувалася через зламаний ніготь чи зіпсовану укладку.
Але ти лежиш стара, і сама, зовсім сама. Подумай, як мало лишилося.
Подумала, і якщо твоя фантазія попрацювала на славу, то ти маєш зрозуміти, що ти повернешся з своїх думок назад, в реальність зовсім іншою людиною.
Порівнюй проблеми, але не з прищем на дупі, а з кришкою від домовини. Ти все ще переживаєш за зламаний ніготь, укладку, за сварку зі своїм хлопцем? Досі?
Тоді закривай очі і думай, думай і уявляй доти, поки старість не прийде сама. Живи, дівчинко, живи зараз.
