Я не сподобалася свекрусі з першого погляд. Та я й подумати не могла, що ця жінка перетворить моє життя на пекло. Стільки негативу я до себе ні від кого не відчувала. Добре, що мій чоловік мене підтримує, бо це єдине, що надає сили терпіти це все.
Все почалося в день нашого знайомства. Коханий привів мене до квартири своєї матері на вечерю. Ще в коридорі вона мені буркнула «Доброго вечора», дала капці своєму синові і пішла. Я дуже здивувалася такій реакції
Сіли ми за стіл, на якому стояв торт та чай, який вже був розлитий по чашках. Веселий коханий закликав чаювати. Я зробила ковток з чашки і трохи скривилася, бо напій був дуже солодкий. Я не п’ю чай з цукром, але нічого не сказала.
Але це одразу помітила майбутня свекруха та презирливо кинула «А ти що, п’єш чай без цукру?» Вона говорила таким тоном, ніби всі нормальні люди п’ють солодкий чай, а я тут з себе панянку роблю.
Потім ми почали говорити про мене. Як тільки свекруха дізналася, що я кинула навчання в університеті, то вона вчепилася в це мертвою хваткою. Вона одразу охрестила мене неосвіченою та почала питати, як я така буду виховувати дитину та ще й постійно працюю.
Тоді я не витримала і вийшла в туалет. Важко було стримувати сльози, а я не хотіла, щоб вона бачила, що зачепила мене. Я ж не з власної волі пішла з університету, а тому що грошей невистачило. Про це моя свекруха згадувала потім й не раз.
В її очах я завжди і все роблю неправильно. Вона вважає, що коріння всіх бід — це я. Коли чоловіка звільнили з роботи, вона звинувачувала мене й бідкалася, що її хлопчик одружився зі мною. Подібні ситуації відбувалися регулярно.
Я ділилася з чоловіком своїми переживаннями. Він був на моєму боці, але не хотів псувати стосунки з матір’ю. Я через це настільки закрилася в собі, що мені насправді здавалося, ніби я божеволію. Згодом я почала розуміти, що свекруха просто маніпулятор. А я стала просто жертвою для неї. Та як змінити тепер ситуацію?
