Мені не було на що скаржитися. Своя квартира, гарна дбайлива дружина та радісний карапуз. При всьому цьому відсутність будь-яких сварок чи конфліктів, які ставили б під сумнів вибір партнера.
Вже три роки ми ділили дах над головою і всіх все влаштовувало. Ось тільки я згодом зрозумів, що не все. Почав помічати, що дружина перестала мене приваблювати.
Вона тримала себе в гарній формі і взагалі була чарівна, але мені цього виявилося недостатньо. Між нами пропала іскра, мене більше не тягнуло до дружини. І це дуже засмучувало.
В нас була прекрасна сім’я, і мені було в ній комфортно. Розлучатися з дружиною означало зруйнувати гармонію, яку ми разом ретельно будували. Я не міг цього допустити.
Подумавши якийсь час, в мене з’явилася ідея, яка раніше могла б здатися божевільною. Завести коханку. Таку, яка не претендуватиме на спільне життя і не вимагатиме значних витрат. Це має бути жінка, яку я вже знаю.
З якою не доведеться знайомитися чи працювати над стосунками. І в мене була підходяща кандидатура – одна із подружок моєї дружини. Ми були знайомі давно.
Це була висока блондинка, яка не мала багато вільного часу. Вона досить міцно закріпилася на своїй високооплачуваній роботі, тому всі моменти особистого життя вона намагалася не затягувати.
Її метою було отримувати від життя ту насолоду, яку пропонуються тут і зараз. І я був у списку її можливих насолод. Я чудово пам’ятав минулий Новий рік, коли вона дала мені свій номер.
Хоч вона нічого і не говорила, мені вистачало досвіду зрозуміти, що вона відчуває до мене щось більше за дружні почуття. І якось на роботі я їй написав… Вже три місяці живу новим щасливим життям.
Почав приносити дружині квіти майже кожен день, на роботі справи пішли краще нікуди, а на душі стало легко і радісно. Моя схема працювала, але доводиться бути обережним.
Завжди попереджую дружину про нараду, вчасно видаляти повідомлення коханки і стежити за тим, щоб остання була задоволена. Я й думати не хотів, що може статися, якщо моя сім’я раптом дізнається про зради.
Я завжди заспокоював себе тим, що робить це заради себе, а заради сім’ї. Збереження шлюбу для мене понад усе. І не має значення, на які жертви мені доведеться йти.
