Моя свекруха ніколи не відрізнялася тактовністю. Все завжди мало бути так, як вона скаже. Вона була схиблена на чистоті та порядку. Якщо хтось випадково щось зачепив чи посунув без її відома, то вона дратувалася сильно.
Я через це не дуже любила до неї їздити, а коли в нас з’явилася дитина, то й навіть не думала про це. Але наближався свекрушин день народження і вона просила привезти онучку. Та як до такої бабусі везти майже річну дитину.
Вона ж щось схопить чи порве, а мені потім вислуховувати. Але все ж таки вирішила догодити мамі коханого. Все-таки така значуща подія! Як можна відмовити? Тоді я ще не знала, яким боком мені це вилізе.
Зустріли нас добре, але свекруха з порога нагадала, що вона любить, коли в кватирі бездоганна чистота. Враховуючи, що ми планували залишитися на всі вихідні, то це була не легке завдання.
Далі якось розмова зайшла про роботу та життєві турботи. Ми розговорилися і я вже забула, що свекруха може бути нестерпною. Вона півдня бавилася з онукою, поки допомагала свекру готувати святкову вечерю. До речі, тато в мого чоловіка людина золота. Заздалегідь все продумав, організував і взявся самостійно готувати, щоб його дружина могла насолодитися своїм днем, а не стояти у плити.
Донечка ближче до вечора заснула і ми її залишили в ліжечку в іншій кімнаті, а самі спілкувалися за святковим столом. Свекор розповідав веселі історії зі свого життя, а свекруха згадувала їх перше побачення.
Ми так захопилися, що й забули про наше янголятко. Та й чого турбуватися? В кімнаті тихо, то дитина спить. Але, на жаль, все виявилося не так. Донечка прокинулася й навіть знаку не подала, а пішла мандрувати кімнатою і наробила лиха.
Повитягала постіль з шафи, рушники розкидала. Дістала якість прикраси свекрухи, щось випадково порвала. Навела свої порядки, від чого потім ніхто не був у захваті. Схаменулися ми, лише коли свекруха пішла за фотографіями і ми почули шалений крик, а потім і плач дитини.
Сказати, що я не була готова до такого повороту подій нічого не сказати. Це ж зробила не чужа дитина, а її рідна онука! Яку до того ж вона сама так гаряче хотіла побачити та просила привезти.
Чоловік мій одразу дам мамі грошей, хоча це були ледь неостанні наші гроші. Про ночівлю у свекрів вже й мов не було. Єдине добре, що свекор тихенько викликав нам таксі, сплатив за нього та перепросив.
Мене здивувала реакція чоловіка на цю ситуацію. Замість того, щоб поговорити з матір’ю та заспокоїти її, бере і віддає їй останні гроші через кілька зіпсованих наволочок та пари подряпин на шпалерах… Як же так можна? В нас же дитина.
