Родинні історії

Що робити, якщо невістка встановлює окремий холодильник в будинку свекрухи

З Мариною Юріївною під одним дахом ми живемо вже четвертий рік. Крім свекрухи і нас з чоловіком, тут тільки дворічна дочка.

Перспектив кудись з’їхати поки ніяких. На зарплату чоловіка особливо не розігнатися. І навіть якщо я вийду на роботу, то зарплата бібліотекарки погоди не зробить. Тому живемо разом і радіємо тому, що маємо.

Звичайно, таке життя не солодке. Марина Юріївна жінка хоч і не погана, але з характером. Буває, що сваримося, причому надовго. Але спробуй без цього обійтися. Ми ж з нею на одній території кожен день з ранку до вечора знаходимося.

Але є і плюси. Якщо потрібно кудись сходити, піти в магазин чи аптеку, то завжди є кого з дитиною залишити. Хоча я допомогою свекрухи намагаюся не зловживати.

І все ж суперечки на побутовому грунті у нас регулярно трапляються: то посуд не помили відразу, то плиту забруднили і не прибрали, то з холодильника щось з’їли, що потрібно було залишити …

Начебто дрібниця і дурість, а як згадаю, скільки зауважень почула від свекрухи з цього приводу, так і зовсім звідси бігти хочеться. Але тікати нікуди.

Вже і пропонувала їй розділити холодильник і взагалі харчуватися окремо. Так і посуд кожен мив би свій, і продукти б “чужі” ніхто не брав.

Але свекруха проти. Каже, що навіть за часів її молодості, коли в гуртожитку жила (6 осіб в кімнаті), вони і то не ділили, де своє, а де чуже.

«Це ж як вийде? Що вам не можна буде супу мого поїсти? Хтось ікру їсть, а комусь доведеться на одних макаронних жити? А як дворічній дитині пояснити, що цей банан “чужий” і його їсти не можна? Дурниці якісь!» – обурюється Марина Юріївна.

Але при нагоді не забуде нагадати, що ми взагалі-то перебуваємо в її квартирі, тому повинні вислуховувати всі претензії.

З іншого боку, свекруха все життя живе в нашому місті і відмінно орієнтується в цінах. Продукти вона завжди купує по хорошому ціннику, їздить на різні ринки. Щось купує в одних магазинах, а щось – в інших. Її економії можна тільки позаздрити.

Мені ж коли потрібні умовні сардельки і молоко, так я біля будинку куплю і не їжджу по всьому місту. Все-таки дитину надовго не залишиш навіть з бабусею. Ось і виходить, що роздільне харчування нам не дуже-то і підходить.

Звичайно, Марина Юріївна каже, що спільні вечері тільки зближують сім’ю. Але в нашому випадку звідси починаються суперечки і сварки.

Пропоную чоловікові з’їхати на зйомну квартиру, але він відмовляється. І грошей не вистачає, і мати одну залишати не хоче. Навіть не знаю, як бути.

Вам також має сподобатись...