У мене зарплата 35 тисяч гривень, що для столиці дуже непогано. А ось чоловік заробляє близько 10 тисяч. Навіть розповідати про це соромно. Причому така величезна різниця у доходах у нас була завжди, хоч разом ми вже майже 9 років.
Причому спочатку мене все цілком влаштовувало. Побралися. Потім із допомогою батьків купили квартиру. Щоправда, частину грошей нам довелося взяти в кредит, але ми вже встигли його виплатити. Ростимо чудову дочку.
Олег ніколи не вмів багато заробляти, але має багато позитивних якостей. Наприклад, він чудовий батько. Я постійно в справах, допізна працюю, тому часто проводити час із дочкою не можу. А ось чоловік працює добу через дві, вільного часу у нього вагон, і з дочкою він займається постійно. І годує, і гуляє з нею, і грає, і мультики дивляться разом.
Звичайно, побут теж на ньому. Я ніколи не любила поратися на кухні, прибирати, готувати чи посуд мити. А ось йому це легко дається. Та й готує він смачно.
До того ж у передмісті мешкають і наші мами. Свекруха – пенсіонерка, тому часто приїжджає допомагати по дому, займається з дитиною. Моя мама ще працює, але у вихідні теж може приїхати допомогти. У будинку завжди лад.
Чоловік взагалі був згоден роботу залишити, але я виступила проти. У нього і так 20 вихідних щомісяця. До того ж, ще й батьки у нас дуже активні, допомагають. А зайвими його гроші нам точно не будуть. Хоча, звичайно, хотілося б, щоби він заробляв побільше.
Крім домашніх справ любить Олег рибалку. У його матері є дача біля річки, так він любить туди їздити відпочивати. І друзі в нього — такі ж затяті рибалки. І вже давно чоловік хоче обзавестися моторним човном, щоб рибалити на своє задоволення разом із цими хлопцями.
Такий човен – його давня мрія. Він уже неодноразово про це говорив. Але спочатку ми мали кредит, потім багато грошей йшло на дитину. І ось днями Олег уже прямо попросив купити йому цей човен. У нас зібралися невеликі накопичення (переважно з моєї зарплати) і він, бачите, знайшов цим грошам застосування.
Спочатку я сумнівалася, чи варто витрачати мою зарплату за цілий квартал на якийсь човен. Але він ходив за мною, наче маленька дитина. І щодня заводив ту саму розмову, що йому цей човен просто необхідний. Тим більше, там зараз знижки, і Олег хоче встигнути купити, поки ціна на сайті не зросла.
Потім я подумала над ситуацією і мені все це здалося дуже дивним. Що ж це за чоловік такий, що йому дружина повинна човен купувати? Невже на такі речі він не повинен заробляти сам?
Адже навіть школярі нерідко самі собі заробляють на смартфон чи комп’ютер, якщо дуже хочуть. А тут дорослий чоловік, батько моєї дочки, клянчить моторний човен. Просто сором.
