Мій чоловік, з яким я прожила 30 років під одним дахом, виявився безвідповідальним переляканим тхором. Одружилися ми, ще коли нам було по 20. Довгий час жили для себе, на квартиру збирали, тому діти з’явилися досить пізно.
Зараза нам вже по 50, а старший син ще й школу не закінчив навіть. Одного дня прийшла я додому після походу на ринок, а двері виявилися незачиненими — значить чоловік удома. Діти якраз були у бабусі.
Заходячи в квартиру, я покликала чоловіка, щоб він допоміг мені з пакетами. Але він не озвався. Коли я зайшла в спальню, то побачила що збирає свій одяг із нижніх полиць. Не було навіть подиву, так я втомилася. Хотілося просто швидше з’ясувати, що сталося цього разу.
І тут мій чоловік почав розповідати, як він сильно втомився. Пакети впали на підлогу, фрукти та зелень зрадливо розсипалися, але я навіть не звернула на це уваги. Слова чоловіка були, як грім серед ясного неба.
А він все ніяк не замовкав. Начебто, він втомився від рутини – робота, будинок, сварки. Потім почалися докори, що я мати поганий вигляд, погладшала, немає вже моєї коси. Коли ж чоловіки усвідомлять, що їм ми жертвуємо всім для них та дітей.
Для того, щоб сім’я нічого не потребувала. Якщо стирчати в салоні краси цілодобово або ходити на фітнес, діти ж з голоду помруть. А чоловік все продовжував, що хоче ходити на рибалку, з друзями хоче бачитися.
Його не влаштовує щодня після роботи йти додому до мене та вислуховувати скарги. Начебто, я перестала його цінувати, розуміти. Я не витримала і нагадала йому, що він вдома лише їсть та спить.
Стає гидко і нестерпно. У мене з’явилася третя дитина, яка вимагає чогось такого, а чого і сам не знає. Навіщо він мені? Грошей додому приносить копійки. Мене не цінує. Навіщо цей багаж потрібний?
Діти? Ну, виростуть діти, нікуди не дінуться. Потім зрозуміють, що тато їх кинув заради свого задоволення. А я залишусь із ними. Нічого, прорвемося. Може, рідні допоможуть. Що ж себе мучити. То ж я його й спровадила.
Коли діти приїхали із села додому, то я думала, що вони будуть сумувати чи звинуватять мене в тому, що батько пішов. Але ні. Вони справді дорослі і, як мені здається, все зрозуміли ще раніше за мене.
Тепер не треба обслуговувати ще одну стокілограмову дитину. І час на себе з’явився. Вже не знаю, красуні з мене точно не вийде, але може схожу кілька разів у басейн. Для здоров’я корисно та й діти давно хотіли. Сходимо втрьох. Всією родиною.
