Цей випадок розповідав мені тато. Він довгий час працював в поліції. Там всякого вистачало. Незважаючи на те, що він мав дуже великий досвід в розкритті справ і затримання злочинців, тато часто нервував через важкі завдання та справи.
Уже кілька років вони не могли затримати банду, яка розповсюджувала заборонені речовини. І тут момент істини настав.
Батько з командою оперів, і кінологами були в під’їзді того самого будинку, де переховувались ці хлопці.
Стук в двері, потім короткий діалог з проханням відчинити сусідам знизу і собака Джек рвонула вперед.
Між собакою і її ціллю стояв тільки дільничий дядько Тарас, він був кремезним чоловіком низького зросту. Коли Джек біг в бік злочинців то пробігав між ногами Тараса і випадково його зачепив.
Увірвався в квартиру Тарас зі зброєю в руках і на спині в Джека, який вже готовий був нападати. Наручники в той день не знадобилися, тому що злочинці валялися на підлозі від сміху.
