Моя подруга запросила мене на розмову, так, поспілкуватися. І ось що вона мені сказала: сучасні жінки занадто покладаються на своїх чоловіків, а ті цим користуються. І нічого, що їй лише 47 років. Здавалося б, ще зовсім не стара. Її чоловік уже виставляє їй претензії, порівнюючи з дружинами колег.
Вони, виявляється, не такі “непотрібні”, як дружина, яка займається будинком. У неї двоє дітей, не дорослих, але молодша донька вже пішла до третього класу. Старший син теж навчається в школі, але її діти повністю на боці батька. Він для них добувач.
Друг, який ніколи не буває в поганому настрої, хіба що іноді втомлюється, але навіть у цьому разі його можна зрозуміти: він не свариться, не дістає за “домашку”, не питає, що нового в школі – не ставить зайвих запитань. Зате, коли в нього бувають вихідні, він веде дітей по магазинах, та гуляти.
Через те що на роботі в нього здебільшого не такий уже й старий колектив, поговорити з татом можна на будь-яку тему. Він навіть знає карате, або, принаймні, дуже класно робить вигляд, що знає. Так, іноді в них із мамою бувають якісь конфлікти, але всім у квартирі зрозуміло, хто їх починає.
Хто ця вічно незадоволена жінка у фартусі, що пахне котлетами. За словами моєї подруги, це саме так, адже її чоловік дійсно тільки й робить, що працює або спить, а на вихідних – веселе проведення часу з дітьми. Напевно, це говорить про нього те, що він хороший батько.
Але чи хороший він чоловік після цього? Чоловік моєї подруги дійсно завжди вирізнявся веселою вдачею. Така собі велика дитина, з якою весело деякий час, але, як і будь-яка дитина, вона потребує догляду. Точніше, якраз не потребує, але жити йому подобається в комфорті.
Чи миє він посуд після себе? Звісно, ні. Прання і прасування власних речей – туди ж. Хоча за час роботи він уже встиг стати невеликим начальником, і зовнішній вигляд – мінімум, що вимагається від людини з його професією. Цей чоловік справді багато працює, ну у нього довгий робочий день.
І, приходячи з роботи, він тільки й може, що повечеряти, віднести посуд у мийку, жбурнути речі кудись у бік стільця і лягти спати. Це, я скажу як жінка, така собі звичка. Навіть уявити не можу, змогла б я не виставити своєму чоловікові умови, але і це ще не все.
Хоч вони їздять усі разом, на відпочинок і просто подорожують. Моя подруга давно вже скаржиться, що втомилася бути такою ж “матусею” в іншому місті або країні, але й пустити ситуацію на самоплив не дозволяє виховання. Через це вона перестала стежити за собою.
Набрала вагу, забула дорогу до косметолога. Навіть на шопінг ми більше не ходимо разом, як це було раніше: раз на півтора, два місяці. Ну і результат відповідний, адже час нікого не щадить. Тепер чоловік докоряє їй, що вона, бачте, типова, нудна домогосподарка.
Водночас, багато жінок в її віці вже чогось досягли, вона тільки й уміє, що “вмикати пилосос і пральну машину”. Про все інше він не думає, як я розумію. Та й узагалі, що це за розмови з дружиною? Хіба ж це чоловікам доводиться виношувати дітей, народжувати, брати декрет, з якого немає вороття?
А не спати ночами через дитячі зуби? Чоловіки взагалі про це хоч щось знають? Ось подруга й сумує. Та що там сумує. На нашій зустрічі вона мало не розплакалася від образи, довелося навіть її заспокоювати. Одна справа, коли чоловік у домі має до тебе якісь претензії.
Але щоб ще й діти були на його боці? Це ж жах якийсь. І як тільки виживають зрілі домогосподарки в такій ситуації? Я сама теж домогосподарка, але до мене жодних претензій немає. І найсмішніше, що я особливо навіть і стараюся.
Не мию підлоги кожного дня, не готую різні страви на сніданок, обід і вечерю. Зварила каструлю супу, і їжте, а в мами стрес, їй потрібно кілька серій подивитися на великому телевізорі. І, я вважаю, це нормально. Звісно, іноді потрібно постаратися, щоб зовсім уже не розлінитися.
Бути в такому стані цілодобово – це захворіти можна. І, знаєте, чоловік мене кохає. У нас домовленість, що в певну дату в мене в столі з’являється певна сума. Я навіть картку не завела для цієї справи – лінь. Так от, від чоловіка жодних протестів немає. Живемо душа в душу, а діти – так взагалі шовкові.
Я намагаюся не сваритися з їхнім татом. Принаймні, при них. Тож вони не асоціюють мене з “домомучителькою” в халаті, але поважають. Думаю порадити подрузі відволіктися і завести роман на стороні. Так, це не вписується в рамки “сім’ї мрії”. Звісно, це не дуже порядно.
Їхня сім’я вже ополчилася проти неї, яка всім намагається допомогти. Можливо, невеликі зміни в особистому житті зможуть зробити її більш впевненою в собі. Нічого серйозного, звісно, але в мене є один чоловік на прикметі. Він неодружений, не вимогливий.
Я впевнена, не буде прив’язуватися до заміжньої жінки до такої міри, щоб почати з’ясовувати стосунки з її чоловіком. Зручно ж. І не треба робити з мене змію-спокусницю. Я просто хочу допомогти одній нещасній жінці, своїй хорошій подрузі, хоч якось вилізти з цього болота рутини і застою.
Все інше вже нехай робить вона. Сподіваюся, це дасть свої результати. Зрілі домогосподарки не повинні чахнути з такими чоловіками. Чоловік побачить у ній ту жіночу енергію, яку вона сама сховала кудись глибоко всередину. Раніше вона була навіть впевненішою за мене, але шлюб іноді може зламати.
