Варя почистила овочі, а бульйон теж майже зварився — у неї все вийшло!
Вранці вони з Федором досхочу наїлися пшоняної каші з маслом і цукром та напилися какао. А потім Варя знайшла в морозилці курячі грудки й зварила бульйон — вона вже вміє готувати, Варі скоро виповниться дев’ять років.
Федір наївся і грався в кімнаті, Варя ввімкнула йому мультики по телевізору. А сама вона нарізала овочі — вона вміє це робити — і думала про маму:
Мама сказала, що поїде на одну ніч і повернеться, а минуло вже дві ночі. Так надовго вона їх ще ніколи одних не залишала. У холодильнику продуктів зовсім мало, що ж робити, якщо мама повернеться не скоро?
Брату Федору Варя нічого не говорила, та й що він зрозуміє? Мама іноді залишала їх на ніч самих, Федька вже звик, що вони з Варею бувають самі, вона ж старша.
У Варі немає власного телефону, він недавно зламався, але мама замикає двері на два ключі й на про всяк випадок залишає ключі сусідці з першого поверху — тітці Олі.
Тітка Оля дуже весела, вона любить гуляти, у неї три собаки й дві кішки, а ще донька Оленка.
У під’їзді сусіди іноді називають тітку Олю «гуляйкою», мабуть, за те, що вона багато гуляє. Але вона дуже добра, завжди приносить їм гостинці, коли заходить у гості.
Проте мама суворо заборонила їй «псувати собі свята й балувати дітей». Тому тітка Оля може зайти до них лише в крайньому випадку, якщо спалахне пожежа або трапиться ще щось погане.
Тож залишається просто чекати на маму, і все…
Тому Варя й вирішила зварити борщ — вона вже готувала його разом із мамою, вміє це робити, та й їм із Федором такої каструлі вистачить надовго, напевно, мама все-таки скоро повернеться.
Варі ж не можна виходити на балкон, не можна кричати, що вони вдома самі зачинені, адже мама засмутиться й образиться, коли повернеться, що вони її так зганьбили.
Вони й так з Федором мамі все життя зіпсували, їхня мама працює «як кінь», щоб Варю з Федором нагодувати й одягнути. А вони цього зовсім не цінують, бідна матуся, нехай вона відпочине…
Варя нарізала овочі, ніж зірвався і влучив прямо в пальці! Варя розсердилася на себе: ось вона й недотепа, матуся, мабуть, має рацію.
Вона швидко залізла на табуретку й дістала з верхньої полиці бинт та перекис. Це вони з мамою спеціально все прибрали нагору, щоб Федька не дістав, адже він ще маленький, нічого не розуміє…
— Варя, тобі що, боляче? — ніби навмисно прибіг і все побачив Федір.
— Нісенітниця, йди грайся, все вже минуло, — розсердилася Варя, що він побачив її помилку.
— Може, тобі потрібна допомога? — запропонував братик, і Варя посміхнулася та обійняла його — як же вона може на нього сердитися? Сама ж винна…
— Допомога потрібна, а потім ти сам будеш мити посуд після обіду, хочеш? — пообіцяла Варя. Федір дуже любить «плескатися» у воді, як каже мама. Він обожнює гратися у ванній з качками та пускати кораблики. Може довго сидіти, поки вода не охолоне…
— Ураа! Я буду мити посуд! — зрадів Федір. — Варя, а мама скоро прийде?
— У мами справи, коли треба, тоді й прийде, — суворо відповіла Варя, але Федір її навіть не дослухав.
У його п’ятирічному житті й так усе було чудово, адже Варя поруч, він удома, у нього є іграшки та мультики, а Варя вже доросла й готує смачний борщ та компот! Чого йому боятися?
…
Аліса лежала в напівсні й ніяк не могла прокинутися.
На Старий Новий рік вони класно повеселилися на дачі у друзів, але вона, здається, майже не вживала, і хотіла вранці поїхати додому до дітей, чому ж вона так довго спить?
І тут раптом її охопила гарячка, вона все згадала…
Адже вона розповіла Льоші про дітей, вони зустрічалися вже два місяці, і Аліса поки що не думала ні про що серйозне.
Кому вона взагалі потрібна з двома дітьми, це ж очевидно…
Аліса виросла в дитячому будинку, у неї зовсім немає родичів. І коли вона почала жити самостійно, після закінчення кулінарного училища пішла працювати кухарем у кафе.
Алісі завжди дуже подобалося готувати, вона взагалі мріяла про сім’ю. І коли до неї почав залицятися один чоловік, який часто заходив до них на обід, Аліса й сама не помітила, як закохалася.
Микита Сергійович, її Микита, був дуже добрим, жалів Алісу, а незабаром запропонував одружитися, і вона погодилася. Адже раніше її ніхто так не кохав.
Народилася Варя, а через три роки — Федір, і Алісі здавалося, що у них з Микитою все чудово.
Але раптом усе зруйнувалося.
Виявилося, що у Микити не було ніякого бізнесу, а він обманював і «кидав» багатьох людей на гроші. Микиту посадили, але кара наздогнала його й там. Аліса ж залишилася сама з двома дітьми, майже без засобів до існування.
Але вона не з тих, хто впадає у відчай: Аліса пішла працювати в бургерну неподалік від дому. І вони з дітьми, хоч і жили не заможно, але не голодували.
Діти в неї дуже самостійні, Аліса привчає їх до домашніх справ.
Сама Аліса іноді підробляє, готуючи їжу на весіллях та корпоративних вечірках. У такі дні вона повертається пізно, а якщо захід відбувається далеко, то вже під ранок.
Зате з повними сумками з «Барського столу», а подруга й сусідка Ольга завжди її підстраховує.
Сусіди косо дивляться на Ольгу, а вона дуже добра. Підібрала бездомних собак і котів та забрала їх до себе. Ольга теж сама виховує доньку Оленку, а на них обох постійно щось наговорюють.
На чоловіків Аліса довго навіть не дивилася, але кілька місяців тому вона познайомилася з Олексієм і зовсім втратила голову.
Про дітей вона йому не розповідала, думала, що вони з Льошею просто іноді зустрічатимуться.
Ось і на дачу до друзів Аліса з Льошею поїхала. Але він раптом став їй серйозно пропонувати вийти за нього заміж, і тоді Аліса йому й розповіла все.
— У мене двоє дітей, а чоловіка немає, чужі діти нікому не потрібні, я більше не хочу сподіватися на те, що у мене буде сім’я. А потім тобі набридне, і ти нас покинеш!
— Звідки ти це взяла? — обурився Льоша.
— З того, що ти життя не знаєш, і взагалі, відпусти мене, у мене вдома діти самі, я поїду першою електричкою.
Аліса швидко зібралася, їй не вдалося додзвонитися до Олі, і вона вже почала хвилюватися.
— Не кажи дурниць, ти мене погано знаєш, та й взагалі я тебе відвезу, — заперечив Льоша і буквально змусив Алісу сісти в його машину.
– Ти ж перекинув пару чарок? Як ти за кермо сядеш? — намагалася переконати його Аліса, але Льоша розсміявся: — Я помітив, що ти майже не вживала, і теж не став. Минуло вже кілька годин, тож все вивітрилося!
— Але ж ми не спали, а дорога погана, — переконувала його Аліса, але Льоша сказав, що йому без неї тут все одно нічого робити.
І вони поїхали, але коли виїхали на трасу, машину занесло… А далі Аліса нічого не пам’ятала…
Біла стеля, білі стіни, де вона взагалі?
Аліса повернула голову й раптом зрозуміла, що поруч із нею сидить Льоша, він тримає її за руку, а сам задрімав…
Льоша ніби відчув, що вона прийшла до тями, і розплющив очі,
— Аліса! Ну нарешті, як ти мене налякала.
— Де ми і що сталося?
— Вантажівка на перехресті не змогла загальмувати, зі мною все гаразд, а ти вдарилася головою, але все обійшлося.
— А діти? — з жахом запитала Аліса. — А сьогодні взагалі який день?
— Аварія сталася вчора вранці, а зараз п’ята ранку. Сказали, що з тобою, в принципі, все нормально, і як тільки ти прийдеш до тями, можна їхати додому. У машини дверцята пом’яті, але ми доїдемо, я вже сказав лікарям, що нас вдома чекають діти…
Аліса тремтячою рукою відчиняла двері в квартиру.
Удома було тихо, Варя й Федір спали, обійнявшись, у своїй кімнаті.
У холодильнику стояла каструля з борщем, ще наполовину повна, і миска з котлетами, а на столі — тарілка з недоїденими оладками.
До квартири несподівано вбігла Ольга.
— Ну, слава Богу, Аліско, нарешті ти повернулася. А я свій телефон у сніг впустила й так і не знайшла. Я вчора до твоїх приходила, котлети їм принесла, сказала, що матуся трохи затрималася, у неї справи, але скоро буде. А що це за гуля на лобі, Алісо?
— У нас у дитячому будинку казали: «Поки не наб’єш гуль, розуму не наживеш», — посміхнулася Аліса. — Дякую тобі, Оля…
– У нас з тобою хороша подруга, і діти чудові, я завжди мріяв мати велику сім’ю, — обійняв Алісу Льоша, коли Ольга пішла.
І Аліса раптом подумала: більше ніколи не залишу дітей самих, досить випробовувати долю!
А потім поглянула на Льошу…
Може, все-таки спробувати впустити його у своє життя?
Може, у нас з ним і справді все вийде?
