Щоб забезпечити сім’ю, я поїхала за кордон працювати. На той момент старший син вже закінчив школу, а молодший вже досить був дорослий, щоб дати собі раду. Я їх ростила самостійними, щоб могли і їсти приготувати, і прибрати у квартирі, і яке не яке хазяйство могли мати.
Працювала я так понад десяти років. Приїжджала раз на рік, щоб провідати їх, привезти гостинці. Гроші ж відкладала на картку, з якої діти могли купувати їжу та необхідні речі. Так мої сини без мене й повиростали. Згодом один одружився, а за ним і другий.
Старший син купив житло з моєю допомогою для своєї сім’ї та порадував мене двома онучками. Другий син з дружиною залишився жити в моїй квартирі, а нещодавно повідомив, що в мене тепер й онучок буде. Я була дуже рада і вирішила приїхати у гості. На жаль, ця поїздка лише засмутила мене.
У старшого сина була вкрай неприємна розмова. Спочатку він мені заявив, що я начебто молодшому сину більше допомагаю. Хоча це не правда. Потім невістка підключилася, заявивши, що їх обділяю, бо в них дві дитини, а у молодшого сина одна, тому й гостинці я маю їм більше.
Мені було так образливо. За що мені це все? Я так багато працювала без відпусток, без нормального відпочинку, щоб дітей забезпечити, щоб мої сини мали все необхідне. Я проковтнула слова старшого сина та його дружини та поїхала додому. А як виявилося там було не краще.
Вдома поралася невістка, яка взагалі не звертала на мене уваги. Ніхто не спитав, чи їла, а на той момент за цілий день я й крихти до рота не взяла. Ніхто не спитав, чи втомилася я. Годину так і просиділа на дивані та й нікому до того діла не було. Ніяк не розумію, я так могло статися?
Жодна невістка не поцікавилася, чи може мені щось треба. Чула на свою адресу лише вимоги, щоб дала більше грошей, а то й тотальне ігнорування. Того вечора я переосмислила, що сталося. Вирішила, що більше не приїду. Вони й без мене добре справляються, а допомога лише сварить їх. Пора б їм бути самостійними. А я у відпуску поїду. Треба було раніше це зробити.
