Моя власна матір розповідає незнайомим людям, що я погана дочка. Спочатку вона так пересварила всіх рідних зі мною, але коли спливла правда, то всі перепрошували. Ніхто й не подумав, що вона може обмовити єдину дочку.
Якщо рідні з часом вже звикли до маминого ставлення до мене, то чужі люди, які цього не знають, завжди засуджують мене. В цей раз мені довелося виправдовуватися в лікарні, куди я маму поклала на профілактичний огляд, бо дуже хвилююся за її здоров’я.
Лікар сказав, що це все затягнеться тижні на два точно, а якщо буде необхідність, то й на місяць доведеться полежати. Все ж таки вік бере своє. Я прибігала в лікарню кожного разу, як мені лікар дзвонив.
Для мене це було дуже важко, бо маю двох маленьких діточок, яких немає з ким залишити. Я ж не буду їх тягти у лікарню з собою. В один з таких візитів до мене підійшла медсестра та почала вичитувати, що я кинула матір саму у лікарні.
За її словами, мама спочатку була дуже весела, аж поки я її не навідала. З того часу вона ні з ким не спілкується, похмура, навіть телевізор не дивиться, хоча він у палаті. Посварила мене за те, що я мамі планшет принесла, а не домашню їжу, та й більше не навідую її.
Я вже звикла до такого, тому не сварюся з людьми, а просто пояснюю що та до чого. Розповіла, що маму навчила користуватися Інтернетом і принесла планшет, щоб спілкуватися за допомогою відеодзвінків.
Щодо їжі – я готую не дуже, тому коли приходила принесла смачні страви з кафе. В лікарні дуже добре готують, тому й нема сенсу носити все з дому. Якщо ж мама захоче щось інше, то вона вміє користуватися доставкою, а гроші на це все я залишила чималі.
Аналізи та ліки я оплачую кожного разу, коли прихожу до лікарні. Я поділася з жіночкою своїм горем, що мама любить все дуже драматизувати, тому не варто все сприймати на віру.
Вона не те щоб брехала, але багато чого перекручує. Медсестра навіть якось з жалістю на мене подивилася, поспівчувала та пішла у своїх справах. А я от думаю, скільки це ще буде продовжуватися? Я ж не можу з мамою сидіти кожну секунду…
