Ми з Павлом переїхали на нову квартиру 8 місяців тому. В принципі нас все влаштовувало. Робота недалеко, сестра живе навпроти зі своєю сім’єю.
Магазини та інше теж недалеко. Оплата прийнятна. На сусідів або на щось в самій квартирі не скаржилися.
Наша власниця, Ольга Семенівна, проте виявилася зі своїми особливостями. Жінка вона не молода, але й не літня. Не більше 50 років. Наскільки нам відомо, вона самотня (може, це і спровокувало таку поведінку, не знаю).
Так ось, вона може зателефонувати в 9 вечора і попросити надіслати фото її буфета, шафки або набору посуду – єдиних речей, що вона залишила в квартирі.
«Дивно, – думаю. – Ну добре, її речі в кінці кінців ».
А так вона щомісяця приходила, оглядала квартиру і брала квартплату.
Поворотний момент трапився, коли ми були у відпустці. Заздалегідь попередивши власницю про від’їзд, ми вирушили в туристичну подорож. Не минуло й тижня нашого відпочинку, як мені подзвонила сестра.
Вона розповіла, що вже другий вечір бачить, як в наших вікнах горить світло. Про всяк випадок я залишила ключі їй. Тому ми домовилися, що вони з чоловіком зайдуть в квартиру подивитися, в чому справа. Я точно пам’ятала, що світло скрізь вимкнула.
У той же вечір сестра і її чоловік пішли перевіряти квартиру. Заходять, а там Ольга Семенівна на кухні. У домашньому халаті стоїть і варить пельмені в нашій каструлі.
Сестра пояснила їй, навіщо прийшла. А Ольга Семенівна у відповідь почала заявляти, що має право приїжджати і їхати, коли захоче – квартира ж її. А тим часом сестра побачила в дверях наше незаправлене ліжко …
З того дня як до нас зайшла сестра, світло у вікнах більше не горіло. Коли ми приїхали, я тут же подзвонила власниці. Та почала мало не плакати, що вдома їй самій самотньо. А в цій квартирі не так сумно.
Я намагалася їй пояснити, що вона не мала права користуватися нашими речами і нашими меблями. І що це взагалі ненормально. Але вона ніби не чула мене. У відповідь вона тільки почала обурюватися тому, що ми залишаємо ключі стороннім людям.
Після цього Ольга Семенівна поводилася так, ніби нічого не сталося. Павло відразу після приїзду почав дивитися нові квартири. І вже знайшов один непоганий варіант. А мені шкода. Ця квартира мені дійсно подобається.
Але, з іншого боку, така поведінка просто неприйнятна, і я прекрасно розумію прагнення Павла змінити квартиру. Навіть не знаю, що робити.
