Ми одружилися під тиском наших батьків. Вони дружили і постійно намагалися нас звести, ще в одній школі вчилися, постійно бачилися. Мені подобалася ця дівчина, але я не можу сказати, що в неї закоханий.
Це було більше схоже на якусь спорідненість душ, але не пристрасть. Проте в якийсь момент мене переключило. Я зрозумів, що одружитися з нею не така вже й погана ідея. Ляпнув здуру матері.
Вона почала капати на мізки щодня. У результаті зробив подрузі пропозицію. Ми навіть у церкві повінчалися. Почали жити разом у нашій квартирі. Її мені подарували батьки на весілля. Перший час здавалося, що в нас ідеальна сім’я.
Але зовсім скоро від цієї ідеальності мені стало нудотно жити. І я знайшов собі коханку. З нею я нарешті відчув справжній смак життя. А з дружиною стосунки почали псуватися.
Я бачив, що це приносить їй біль, але зробити нічого не міг. Цілком і повністю був занурений у романтичні стосунки з іншою жінкою. Спочатку коханка нічого від мене не вимагала.
Ми просто зустрічалися, проводили разом дні й ночі, поки моя дружина думала, що я у відрядженнях. Однак у якийсь момент вона почала говорити про те, щоб я розлучався з дружиною.
Мовляв, раз мені так погано, то навіщо тягнути кота за хвіст. Я був легковажним і не розумів, яка роль коханки в житті чоловіка. Відмовлявся і говорив, що все це нісенітниця, адже нам просто добре разом.
Ми почали рідше зустрічатися з коханкою. Я думав, що так вона охолоне до мене, але стало лише гірше. Вона вимагала цих зустрічей. І щоразу, коли ми були разом, ніби виливала на мене все, що накопичилося.
На початку грудня минулого року сталося те, чого я боявся найбільше. Моя дружина завагітніла. Я мало думав про те, що буде, коли ми станемо батьками. Але я хотів дитину, був готовий до того, що колись стану батьком.
Мені подобалася ця думка. Тому вагітність дружини повернула мене в реальність. Я почав рефлексувати, думати про своє життя. Зрозумів, що зробив жахливу помилку: зрадив жінку, яка щиро мене кохала.
Прийшло усвідомлення, що я більше не хочу зустрічатися з коханкою. Награвся – досить! Вдома на мене чекає найдорожче, що в мене коли-небудь було. Це моя кохана дружина. Тепер вона носить під серцем нашого малюка.
Звісно, я розповів про все коханці. Пояснив, що не хочу йти з сім’ї, що я потрібен там, я стану батьком, але вона не зрозуміла і влаштувала справжній скандал із биттям посуду і жбурлянням речей у мою сумну фізіономію.
Вона кричала, що я її зрадив, що я обманщик. І я пішов. А через тиждень колишня коханка почала мені дзвонити і погрожувати, що розповість про все моїй дружині. У неї залишилися наші листування і спільні фото.
Вона погрожувала зателефонувати моїй дружині у новорічну ніч і викласти все до найдрібніших деталей. Зізнаюся чесно, я дуже був стривожений. Не знав, що мені робити. Новий рік пройшов і погрози від коханки припинилися.
А от дружина нічого не каже, наче нічого й не знає. А може дійсно нічого не знає? Можливо коханко лише блефувала, а як свого не домоглася, то вирішила залишити мене у спокої?
