Катерина з Тернополя не спала вже котру ніч поспіль. В неї не одна, дві біди сталося відразу.
Незадовго перед війною вона сильно посварилася з чоловіком. Раніше і не могла уявити, що з рідною людиною можна так.
Вони за 7 років шлюбу ніколи і не розмовляли по душам, а тут виказали один одному все, за всі ці роки. Валера, як справжній чоловік грюкнув кулаком по столу і пішов.
Катя думала, життя налагодитися, хоч без чоловіка, але діти є, робота, якось воно буде. А тут війна.
О 6 ранку вона почула перші постріли, а через кілька годин їх місто почали розстрілювати. Скільки годин вони просиділа з дітьми в холодному підвалі відомо одному Богу.
Але в чергову холодну і страшну ніч їй приснився сон, наче янгол своїм крилом накриває її та дітей, і так тепло відразу стало, так спокійно.
Діти перестали здригатися, навіть сама Катя змогла зануритися в міцний сон. Зранку вона прокинулася від чогось теплого і смачного.
Валера, приніс теплого чаю. Вони сиділи і дивилися один на одного, мовчки, не кажучи ні слова.
Тільки по радіо передавали одне й те саме: Ворог відступив та повністю покинув територію України, загиблих та поранених немає!!!
