Марія переходила з однієї ротації до іншої практично без відпочинку. Казала, що не зможе сидіти вдома, бо багато товаришів не стало. На Луганщині під наступ попала машина, в якій їхала 27-річна військова медик Марія Власюк. Її історія життя така цікава, що в голові не вкладається, як такі щирі люди, які стільки допомагали просто віддають свої життя! Світла пам’ять, цій прекрасній дівчині!
Дівчина зазнала поранень несумісні з життям. Це сталося саме тоді, коли вона їхала з пораненими. Її не стало 24 травня, а поховали у рідному селі на Рівненщині 29 травня.
Дівчина була єдиною дочкою у сім’ї, мала трьох братів. Як розповідає її старший брат Іван Власюк, Марія змалку була дуже активною. У школі завжди брала участь у спортивних змаганнях та займала призові місця.
“Оскільки Маша єдина дівчинка, її всі любили і називали чарівною квіткою. Як її можна було не любити?! Вона неймовірна.. Була. І ось ці слова в минулому часі – це біль, який, здається, ніколи не вщухне”, – каже Іван.
Ще у підлітковому віці дівчина двічі потрапляла у ДТП. Якось її із двоюрідною сестрою збив скутер, вдруге потрапила в аварію, коли була пасажиркою автомобіля, який їхав на Рівне. Обидва рази обійшлося лише травмами.
Після школи вона навчалася на фельдшера лікувальної справи у Рівненському базовому державному медичному коледжі. Після цього якийсь час працювала медсестрою у кабінеті комп’ютерної томографії у центральній міській лікарні.
2016 року Марія пішла з роботи і пішла служити до армії як медик. Казала, що не може сидіти, склавши руки. Адже вона знала і спілкувалася з багатьма захисниками, і дуже болісно сприймала кожну звістку про їхнє поранення чи загибель.
Дівчина служила у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді.
Як розповідає її подруга і також медик Єлизавета Ковтун, з якою познайомилися під час спільної служби у 80-й бригаді, Марія мала неймовірно красиву посмішку та почуття гумору. Дівчина була дуже смілива. За час служби 20 разів стрибала із парашутом, а потім навіть просилася стрибати за інших.
“Для підвищення кваліфікації Марія у серпні 2019 року пройшла військові курси в Литві та стала ще й бойовим медиком взводу. Почала ділитися своїми знаннями з іншими. За ротаціями, то Марія несла службу на Донеччині, Маріупольський напрямок. Сім місяців без відпочинку вони з водієм невдовзі. допомоги забирали поранених, надавали першу допомогу та везли до шпиталів”, – розповідає подруга дівчини.
Єлизавета каже, що Марія не боялася смерті. Вони з подругою іноді говорили на цю тему, адже довкола була війна.
У квітні цього року президент України нагородив Марію орденом “За мужність ІІІ ступеня”. Проте дізналася вона про це вже від знайомих, коли її почали вітати. Сама вона тоді була на фронті.
Коли сталося повномасштабне вторгнення, Марія несла службу на Херсонщині, на Миколаївщині у складі 80-ї бригади. Після цього були Ізюм, Харків, а останнє місце служби – Білогорівка на Луганщині. Медик урятувала сотні побратимів.
“23 травня ми ще переписувалися, я вкотре просила берегти себе. Вранці 24 травня я побачила, що подруга була в мережі шість годин тому. Написала їй, але протягом кількох годин відповіді не отримала. Це насторожило, бо незважаючи ні на що, Марія заходила до Телеграма кілька разів на день”, – розповідає подруга Єлизавета.
“Наша сім’я тяжко переживає втрату, мати почорніла від горя. Маша в нас була одна, і ми не вберегли її. Любимо її, пишаємося й сумуємо до неба…”, – каже брат Іван.
