Мені 23 роки. Вийшла заміж у 20 років через сильне кохання і кохаю досі. До весілля ми були разом два роки, все було просто приголомшливо: і цукерки, і букети, і увага.
Мені здавалося, що це найкраща людина на землі і як же мені з нею пощастило. Наразі я при надії. Перш зважитися на дитину, мені довелося довго лікуватися і питання потрібно було вирішувати якомога швидше.
Сталося диво, і ми обидва були щасливі, але мій чоловік почав пити. Він випивав і раніше, як усі, а зараз не може і вечора без хоча б однієї пляшки пива. Це почалося ще до моєї вагітності.
Я дуже багато разів із ним розмовляла на цю тему, сварилася, скандалила, ставила ультиматуми, погрожувала розлученням, на жаль – нічого не допомагає.
Він не розуміє мене, він каже, що я просто чіпляюся, що нічого в цьому страшного немає. Це триває щодня, у мене зараз дуже загострений нюх, я просто не можу переносити запах алкоголю.
Я не можу його обійняти вночі, тому що від нього страшно смердить, а він ще й біситься від того, що мене це дратує. Каже, що я йому набридла зі своїми докорами.
Скільки сліз я пролила, скільки істерик уже було – йому все одно. І це тільки мала частина через що я нервую. Я не знаю, що вже робити. Доведеться йти на крайні заходи. Я не хочу, щоб мій малюк бачив усе це і вважав це нормою.
