Нещодавно дуже неприємна ситуація сталася зі мною та з моєю мамою. Я одружений останні п’ять років та маю трирічного сина. Вперше за цей час ми зібралися на відпочинок. Та чомусь мати вирішила, що поїде з нами. Звідки то взялося я досі не знаю.
Ми нічого їй не казали, не пропонували поїхати з нами. А мати все говорила, що сидітиме з дитиною, хоча ми й не просили. Вона з якогось дива щось планувала, економила, збиралася речі та навіть склала список, що відвідуватиме з онуком.
Я їй відкрито казав, що ми їдемо втрьох – моя дружина, я та син. Перед самою поїздкою моя мати подзвонила дружині та почала вмовляти взяти її. Я намагався якось ситуацію покращити, тому пообіцяв, що наступного разу й вона з нами поїде, але мати лише образилася.
Ми ніколи не сварилися, завжди все вирішувалося досить просто та в цей раз матір наче підмінили. Через ці суперечки подорож на море тепер має вкрай неприємний присмак. Я навіть відпочити не можу, бо думаю про цю ситуацію, а матір вдома ображена на мене та на весь світ.
