Зазвичай я працюю, винаймаю квартиру і думаю про майбутнє, принаймні, найближче. Однак моє життя з кожним роком і місяцем стає все безглуздішим і сумнішим.
Дійшло до того, що після важкого робочого місяця я проводжу свою відпустку, не виходячи з квартири. Почалося все просто з того, що я захворіла.
Не сильно, але плани з’їздити побачити подругу, котру давно не бачила, відклала. Не дуже й хотілося — втомилася, та й грошей шкода. Тепер же мені не те, що в магазин ліньки сходити, піти на кухню поїсти приготувати або в душ, все одно, що подвиг.
Щоб просто встати з ліжка, доводиться робити великі зусилля, але не фізичні. Хоча фізично, внаслідок нерегулярного харчування і сну і невеликої температури, я не в найкращому стані.
Факторів, які на це впливають надто багато. Я навіть усвідомлюю їх, але що з того? Я не можу їх виправити, з одними надто багато мороки, з іншими просто ліньки, з третіми — взагалі не розумію, в чому справа.
Просто хотілося б до кінця відпустки відновитись. Що, якщо я не зможу виконувати свою звичайну роботу? Мені потрібна була відпустка, щоб зняти стрес після роботи, а натомість я відчуваю, ніби грузну в болоті.
Навіть якщо нормально буде все з роботою, відпочити у мене явно не вийшло, стрес накопичиться і виллється все в якийсь конфлікт. Загалом, є купа речей, на які я могла б витратити час, який проводжу безцільно.
Я зараз просто валяюсь, читаю і дивлюся фільми, які й емоцій особливо не викликають, просто висмикують мене з реальності. Мені навіть чайник закип’ятити ліньки.
Загалом що робити, якщо нічого не хочеться робити? Глухий кут. Підозрюю, що джерело проблеми в роботі, але це лише одна з причин. Як жити? Як вийти з цього стану.
