Мені 24 роки. Перший шлюб був невдалим, ми розлучилися, але в мене є чудовий син. Вдруге я вийшла заміж через кілька років. Ми познайомилися по інтернету.
Він прекрасна людина, на три роки мене старший. Розписалися ми через місяць після знайомства, через рік в нашій сім’ї з’явилася ще й донечка. Все можна сказати чудово, але є одне але…
Мати мого чоловіка давно пішла у засвіти, залишився тільки батько. Спочатку все було добре. Зі свекром у мене були теплі дружні стосунки. Я знайшла, як мені тоді здавалося, батька, якого мені завжди не вистачало.
Але я жорстоко помилилася. Три тижні тому мій чоловік потрапив до лікарні, і я залишилася з двома дітьми та свекром удома. Вночі я прокинулася від того, що почула над собою важке дихання.
Я злякалася, оскільки чоловіка немає вдома, спочатку подумала, що в будинок хтось вліз. Яке ж було моє здивування, коли я повернулася і побачила свого свекра.
Він навіть не зніяковів від того, що я втупилася на нього. Я запитала, що йому потрібно біля мого ліжка? Він почав освідчуватися мені в коханні. Я спробувала вигнати його, але в мене нічого не вийшло.
Мене врятувало те, що прокинувся мій син і прийшов до мене в ліжко. Свекор розвернувся і пішов, а вранці, наче нічого не було, прийшов розбудити мене, щоб їхати до чоловіка в лікарню.
Я одразу після лікарні поїхала до мами. Не знаю, що робити: сказати чоловікові про це чи ні? Додому повертатися, поки коханий лікується, я просто боюся…
