В мене жахливі стосунки з чоловіком. Я думаю над розлученням. Останній час живу наче в пеклі.
У будні ще більш менш, а у вихідні, коли ми вдома все перетворюється на якісь тортури. Я ще досі не пішла через гроші, бо дитина на руках.
В чоловіка вже навіть жінка якась була, поки я з дитиною по лікарнях ходила. Він цілий рік брехав, що вона лише новенька в нього на роботі і їй потрібна допомога.
Живемо просто як сусіди, які ненавидять один одного. Ніякого кохання вже давно немає. Єдине, що я відчуваю до нього, – гнів.
Двадцять років життя просто коту під хвіст. Після кожної сварки він йде спати, а я плачу годинами. Хотіла до психолога піти, але соромно про все це розповідати.
Мені дуже дочку шкода, адже вона бачить все це. В неї теж вже почалися істерики, перестала слухатися. І це все ніяк не проходить.
Буває, він навіть пропаде на кілька днів, а потім повернеться і все спочатку. Кожного разу скандал, посуд б’ємо, сльози. При цьому так він поводиться, лише коли ми вдома.
Якщо ми десь на людях, то він шовковий. Просто ідеальний чоловік. Навіть подружки заздрять, але вони ж не знаю правду. Коли все це скінчиться?
