Ніколи не могла подумати, що буду за крок до розлучення через родичів мого чоловіка. Точніше проблема криється в тому, що я не хочу витрачати свій час і готувати для них бенкет. Насправді кухня – моя велика любов і давнє хобі я дуже люблю готувати та зустрічати гостей, але ненавиджу коли гості приходять без попередження. Чоловік впевнений, що це через те, що закрита і не вмію спілкуватися. Хоча я з ним не згодна.
Ми давно живемо втрьох – я, чоловік і донечка, яка багато часу проводить з бабусею та дідусем. Моя робота забирає багато часу та моїх сил. Додому я приходжу ледве жива. Час на дім та сім’ю є лише на вихідних. Мій чоловік дуже товариський та багато спілкується з рідними, які часто приходять у гості без попередження.
Начебто нічого такого, але для мене це дискомфорт та роздратування. Але це ж рідні люди. Що тут такого? Це все прекрасно, коли немає планів, а в іншому випадку це просто катастрофа. Родичі часто приходять зі своїми дітьми, приносять солодощі та засиджуються допізна.
Я не розумію, чому не можна поспілкуватися в них вдома, через це з чоловіком часто сваримося. Він ніяк не хоче зрозуміти, що сил готувати і прибирати до приходу і після гостей в мене просто немає, як і бажання. Він мені не допомагає – поспілкувалися, а далі він займається своїми справами, поки я до пізньої ночі на кухні з посудом.
Я не витримала, коли хотіла лягти спати раніше, на годиннику вже був початок десятої, як хтось подзвонив у двері. Я почула, як чоловік відкрив двері. За голосом я впізнала його сестру. Тихі посиденьки перетворилися на вечірку з музикою та побитим посудом. Який вже тут сон?
Я майже до ранку перед роботою прибирала все, що вони накоїли. Я сказала чоловікові все, що думаю з цього приводу. На деякий час гості перестали ходити. Та от на носі новорічні свята і чогось родичі чоловіка вирішили, що зберуться в нас. Та з якого дива? Мене ж ніхто не питав щодо цього.
Свекруха заявила, що чоловіка не можна позбавляти спілкування з рідними. І якщо мої батьки далеко, то це не означає, що треба обмежувати її сина. Та я ж не проти спілкування. Нехай спілкуються, але не кожного вечора в нас в дома, де я після робочого дня за прислугу. Я банально хочу відпочити, приділити час собі, чоловікові, дитині. Чому не можна до них в гості піти?
Ця ситуація вибила мене з колії, і дуже засмучує те, що ніхто не цінує і не бачить того, що я постійно роблю через їхні посиденьки. Я вирішила, що треба святкувати на нейтральній території. Чоловікові сказала замовляти столик у кафе, і щоб суму чека порівну поділили між гостями. Я не стоятиму у плити, щоб накрити на всіх стіл, а потім це все прибирати. Чи я не права? Чоловік встав у позу… Але ж через таке люди не розлучаються…
