У свої 16 років я багато через що пройшов. Тепер мені життя підкинуло ще одне випробування. В шість років я опинився в сиротинці. Мати мене сама віддала, я їй був не потрібен. Жили ми добре, але, як вона сама казала, заважав їй влаштувати своє життя. Нібито я був причиною того, що від неї йшли всі чоловіки
Ви напевно подумали, що нас кинув мій батько. Але я його навіть не знав. Мати завжди казала, що його немає. Та як виявилося згодом він був і навіть не відмовлявся від мене. Та 10 років я поневірявся по соратницях та прийомних сім’ях. Я ніде нікому не був потрібен.
Ще в дитинстві я зрозумів, що маю просто потерпіти до повноліття та використати цей час, щоб потім мат змогу влаштувати своє життя. Досить нелегка задача для такої дитини як я. Та попри все сумлінно вчився, завдяки чому потрапив в програму для сиріт, яка дозволяла вчитися в закордонному коледжі на повному пансіоні.
Та от біда, в мене є мати. Хоч вона від мене відмовилася, але вона є. В цьому випадку я мав добути дозвіл від батьків. Я пішов на злочин – трохи назбирав грошей на підробітках та дав хабаря, але дізнався як її знайти. Кілька разів приїжджав до матері та просив її підписати документи, але вона навіть говорити зі мною не хотіла, бо в неї нове життя. Мені ж не треба було її життя. Давно засвоїв, що там для мене немає місця.
Звичайно ж, я прогавив свій шанс вчитися й влаштувався до місцевого кафе. Минали місяці, я все ж намагався щось придумати з навчанням, але система завела в кут – або я повнолітній, або батьки дають дозвіл. Став помічати, що один чоловік майже кожного дня заходить в кафе, але лише на мої зміни. Працюючи офіціантом, в обличчя знав всіх постійних гостей. Якось це чоловік піймав мене після роботи. Я спочатку злякався, бо хтозна, що в нього в голові, але він лише розпитав про мене й пішов.
Через кілька днів він повернувся дуже стурбований з фото, на якому був я, але фотографія була зроблена за понад 20 років до мого народження. Чоловік пояснив, що то він на світлині приблизно в моєму віці. Таких збігів не буває. Я добре знався на біології як для школяра і знав, що таке може бути лише у кровних родичів, та цього чоловіка я не знав.
Згодом він вмовив мене зробити ДНК-тест і виявилося, що він дійсно мій батько. Але він не знав про моє існування. Колись він зустрічався з моєю матір’ю, але через два місяці стосунків вона зникла і нічого не сказала про сина. Батько мій іншої сім’ї не мав, багато працював, добре заробляв. Знайшов мене випадково у тому кафе – я приймав замовлення. Фактично одразу захотів забрати мене до себе. От наче все було добре, але з’явилася моя мати, яка вимагала, щоб я був з нею, а батько заплатив аліменти за всі роки. Я обрав батька. Та чи правильно я зробив? Вона ж моя мати…
