Ірина, мати трьох дітей: двох хлопчиків, віком 9 та 6 років, та дівчинки – 3 роки. Їй 39 років, вона — домогосподарка. Її чоловік працює майстром на заводі. Родина має невеликий прибуток.
Щоб поліпшити своє фінансове становище, батько й мати змушені були підробляти: батько – охоронцем, мама – прибиральницею. Попри труднощі, сім’я була дружна, весела та щаслива. Вони всі любили одне одного.
Діти були виховані і завжди допомагали своїм батькам. Вихідні вони проводили всією родиною. Щоразу планували свій відпочинок та отримували масу приємних вражень від спілкування один з одним!
Через два роки Ірина важко захворіла і, на жаль, до лікарів вона звернулася пізно. Через рік її не стало. Її чоловік намагався з усіх сил замінити дітям і маму і тата, але йому було дуже важко.
Грошей, як завжди не вистачало, та й утомлювався постійно, бо весь час працював. Діти йому по дому допомагали. Їм довелося швидко подорослішати, щоб хоч чимось допомогти батькові.
Старші діти і вдома все робили, і їсти готували. Але минуло кілька років, і батько познайомився із жінкою. Вона йому дуже сподобалася і він подумав, що вона буде гарною матір’ю для дітей і займатиметься господарством.
Ця жінка мала двох дітей, від попереднього шлюбу. Але, чоловіка це не бентежило, тому що він завжди був впевнений, що діти та велика родина – це щастя! Минув час, він привів у будинок, цю жінку з дітьми.
Його дітям вони не сподобалися, але вони це приховали, щоб не засмучувати батька, тому що бачили, що він ожив, і зараз виглядає щасливим. В результаті, його нова співмешканка дуже швидко обробила батька і всі вони жили за її правилами.
Батько працював не покладаючи рук, не відмовляючись від підробітків, адже його сім’я стало більшою, а його обраниця не працювала. Займалася виключно собою та своїми дітками. Ні вона, ні діти по дому не допомагали.
Грошей скільки батько не приносив, їх завжди було мало, і до його дітей вони не доходили. Вона добре одягалася сама, добре одягала своїх дітей, а діти чоловіка, ходили як жебраки та доношували одяг один за одним.
Але вони не скаржилися, все одно трималися разом і намагалися у будь-який спосіб допомагати татові та підбадьорювати! Якось жінка вирішила, що вона не хоче жити з дітьми та Миколою, але їй потрібен був їхній будинок.
Вона спробувала фізично позбутися його. Вирішила, що діти потраплять у дитбудинок, а сама буде господаркою в будинку. Своєї нерухомості у неї не було і жила вона, все життя, на орендованій квартирі.
Коли познайомилася з Миколою, вирішила, що будь-яким способом заволодіє його домом, щоб у її дітей був завжди дах над головою, а його діти її дратували і її стримував тільки Микола, бо вона розуміла, що він її може вигнати на вулицю.
Миколі пощастило, як сказав лікар, він народився у сорочці! Його вдалося врятувати, хоч за його життя боролися кілька днів. Діти були поруч, і йому це допомогло швидше видужати.
Після виходу з лікарні він вигнав жінку з її дітьми з дому. Жінкою зацікавилися правоохоронці, а Микола дав необхідні покази. Щасливий батько так і прожив все життя з дітьми. Одружитися він більше не хотів.
