Батьки викреслили мене зі свого життя. Вже минуло більше 6 років з моменту, коли я вийшла заміж за людину, яку кохаю. Проблеми почалися одразу. Мої батьки не прийняли мого хлопця з першої зустрічі. Скажу, що вони навіть до зустрічі були негативно налаштовані.
Я не думаю, що справа у самому хлопці. Мені здається, що батькам подобалося, щоби зі мною нікого ніколи не було. Вони ніколи не хотіли відпускати мене від себе.
Я не можу знайти пояснення такій поведінці, але я розумію, що це ненормально. Кожен адекватний батько бажає щастя своїй дитині. Чому ж вони не хотіли його для мене? Навіть через 6 років між мною та чоловіком збереглася пристрасть.
Це інше почуття, зовсім не те, яке ти відчуваєш на самому початку стосунків. Але я щаслива. Життя вдалось. Майже. Засмучує тільки те, що батьки викреслили мого чоловіка і мене заодно зі свого життя.
Не беруть навіть трубки. Не знаю, чи вони в курсі, що нещодавно у них народився другий онук. Сказати правду, я навіть не хочу їм про це говорити. Тільки одного не розумію – як можна так чинити?
