Та й нехай ! Попсихує та заспокоїться. Нікуди не дінеться, стільки років минуло, звичка вже
– Сашко, я заміж виходжу. Не приходь до мене більше, телефонувати теж не треба. – Іро, це що, жарт такий? Ха-ха-ха! Сьогодні начебто не 1 квітня. У машину
Ось тільки ви як були непослідовні, так і залишилися, адже якщо вам подобалося моє куховарство, чому ви його не нахвалювали раніше?
На день народження Олена зробила зачіску та макіяж: хотіла виглядати незрівнянно. Вона здогадувалася, що цього знаменного дня Роман подарує їй щось особливе. Жінка побачила оксамитову коробочку в його
Хвилі густого каштанового волосся спадали по спині, а яскраво-зелені очі, здавалося, сяяли життям. Вона була не просто жінкою – вона була втіленням сили та впевненості
Ірина сиділа у своєму кабінеті, навіть не ввімкнувши світло. Єдине, що хоч якось висвітлювало кімнату — слабкі відблиски з вулиці, що пробивалися через жалюзі. Жінка міцно стискала склянку,
І він ступив за поріг. Поки що не було почуття свободи, яскравих відчуттів, але почуття легкості вже з’явилося….
Вона була негарна. Не те що це упереджена думка Вікторії, як суперниці, зовсім ні. Просто жінка справді була негарна. «Міль», – подумала Вікторія. Вона тримала в руках яскраві,
Стас уперше побачив Юлю, коли вона сидячи на підвіконні третього поверху, мила вікно, а він ішов до гуртожитку до друга….
– Завтра підемо до мене додому, – сказав Стас, цілуючи Юлю в щічку. – Класно. А вони в тебе кудись їдуть? – Зраділа дівчина. — А то вже
Після вечері Марина взяла великий ліхтар і повела Дмитра на горище. Там було влаштовано затишну літню спальню…
Вони познайомилися майже як у кіно. Він їхав на крутій машині, а вона під цю машину мало не потрапила. Бігла на автобус, щоб не запізнитись на електричку. Спіткнулася,
Їм обом хотілося чогось більшого, ніж цей вечір. І до цього більшого залишався один крок, але щось заважало його зробити
Дочка повернулася додому цього вечора задумлива, на обличчі загадкова усмішка. Настрій дочки передався і Світлані. – Сідай! – кивнула вона на кухонний стіл, де стояли картопляне пюре з
– Фух, – Мишко полегшено видихнув. — А я злякався, що ти так і не подорослішала
– Значить, ти вважаєш, що це нормально? — спитала у своєї двоюрідної сестри Світлана. – Світлано, сонечко, Мишко — красень! Навколо нього в’ється купа дівчат, а він вибрав
Далі розмова перестала клеїтися, і Ліза почала збиратися додому. Вже в таксі, несподівано для себе, вона почала згадувати те, що свідомість так довго від неї хотіла сховати….
– Лізко, це ти? – молода жінка зупинилася і повернула голову праворуч, звідки долинав знайомий голос. – Вірочка? Скільки ми з тобою не бачилися? Років сім, мабуть, чи
– Не гарячкуй. Я маю право на помилку. Як і всі люди. Навіщо ж одразу розлучатися
Марина випадково підслухала розмову чоловіка з якоюсь дівчиною, яку він називав кошеням та кішечкою. Коли Марина різко зайшла до кімнати, він швидко скинув дзвінок. – З ким розмовляв?

You cannot copy content of this page