Я нічого не можу вдіяти! У нас же з нею – діти. Дружина сказала, що якщо ви в цій довідці не підтвердите, що ми з вами – всього лише директор і заступник, вона подасть на розлучення
– Віра Сергіївна, можна? – на порозі директора комбінату застиг один з її заступників. – Так, Іване Дмитровичу, заходьте, – кивнула діловито директорка. – Ну, як у нас
Ти 2 роки тому попросила мене їй принести фруктів, ну і зав’язалося у нас. А що, вона не така, як ти! Весела, гаряча! А ти? Вся така… та ніяка! Тільки й вмієш, що в очі заглядати, та по голові, як маленького гладити
Ліна дивилася у вікно на сина, який йшов до хвіртки. Хлопчику вже майже 16. Перехідний вік. Сьогодні він знову їй нагрубив. А вона всього-на-всього запитала, о котрій він
– Ліки мені не допоможуть. Ще нікого і ніколи від туги і самотності не рятували аптеки, діти мої
Все в житті має свою ціну, а людські стосунки особливо. У цій родині їх цінували трепетно, і ніхто з рідних не забував самотню, хоча й не зовсім ще
Галина чистила картоплю, а в душі кипіла образа. Вона намагалася зрозуміти, коли, в який момент вона стала для чоловіка і дітей зручною домробітницею і постачальницею? Коли вони перестали бачити в ній дружину і матір
Майже всю ніч Галина не спала. О 2 годині ночі чоловік боляче штовхнув її кулаком у бік і вилаявся: «Припини хропіти, дістала!». Так, Галина почала хропіти уві сні,
 — Розпестила їх моя невістка, — сказала вона, журившись одного дня за вечерею. — А тебе Яків завжди хвалив, ти інший, для нього ти був рідним. А для мене тепер ріднішими за вас, дітки, нікого на світі немає
— Доброго ранку, люба, — Ларочка скривилася, почувши в телефонній трубці голос свекрухи Марини Павлівни. Якщо та дзвонить, значить, збирається зіпсувати цей самий добрий ранок. Ларочка насилу терпіла
– Я сьогодні з Валерою Радченком… – мовчить, явно підбирає слово, – … припинила будь-які стосунки
– Маріє, навіщо ти вкусила кота? Ти знаєш, як йому зараз боляче! Він навіть плаче. Майже людськими сльозами. Прийшов до нашої з бабусею кімнати і почав на тебе
Бачиш, до чого ти мене довела. Я навіть забув, скільки ми разом. А все чому? Розхвилювався тому що. Через твої безпідставні підозри
— Марино, слухай уважно і не перебивай, — тихо, швидко і чітко говорив Іван. — Сьогодні моя дружина… Ти слухаєш? Дуже добре. Вона на два тижні їде до
– У будинку, де немає квітів, завжди панує холод
– Молодий чоловіче. Молодий чоловіче. Так, так, ви, – Іван здригнувся і похитав головою, щоб переконатися, що звернення стосувалося його. Втім, сумніви відступили, коли він побачив усміхнену жінку,
– Який ти у мене, сказала вона. – Виріс, а я й не помітила. І людиною став. Пішли малечу подивимося, а завтра до Лізи поїдемо
Єгор, як завжди, запізнювався до школи. Він звично гаркнув на батька, який спав на підлозі кухні, так і не діставшись до дивана після вчорашньої гулянки, нагрубив матері, не
– І взагалі, десь раз на місяць будемо організовувати тобі відпочинок, а то, дійсно, неподобство, все на тебе кинули, а самі… Сашко вже великий, ми вдвох прекрасно впораємося, а тобі відпочити дамо
Як же все набридло! Таня з посмішкою згадала свої мрії і плани шестирічної давності. У їхньому глухому «бомонді» дівчина, яка вийшла заміж, відразу піднімалася в очах суспільства на

You cannot copy content of this page