Родинні історії

Маргарита зупинилася посеред коридору з мокрою ганчіркою в руках. Друге січня, одинадцята ранку. У передпокої горами валялися чужі черевики, з гачків сповзали об’ємні пуховики, а по ламінату вже

– Максиме, нас обікрали, – кричала Надя у слухавку, відчуваючи, як серце в грудях шалено калатає. Вона повернулася з роботи буквально п’ять хвилин тому і, навіть не переодягаючись,

Запах хлорки потрапив у ніс ще на порозі, перебиваючи аромат святкових троянд, які Денис незграбно притискав до грудей. Христина інстинктивно прикрила рукою ніс сину, що спав в ковдрі,

Тимко перестав бігти до дверей, коли дзвонили. А раніше біг першим, босоніж ,по холодній підлозі з криком «бабуся приїхала!» Тепер сидів у своїй кімнаті, возив машинку по ковдрі

— Донечко, зайди до нас із татом на кухню, будь ласка, — вигукнула Олена Володимирівна, запрошуючи сімнадцятирічну дівчину приєднатися до батьків. Весела Олеся з навушниками у вухах прибігла

– Тобі пощастило, Іване. Ти ходиш у гості до дружини, а вона — до тебе. Якби у мене було таке… Я б уже давно став суперменом, — з

— Ще один шматок сиру викинеш — я сам тебе на вулицю вижену, а сина заберу до себе назад! — Микола Петрович кинув на кухонний стіл липкий целофановий

— Твоя мама знову не бере трубку. Пенсія прийшла, а вона хоч би подзвонила. Подзвоню поштарці, адже вона була у неї сьогодні вранці, — Катерина подивилася на годинник

​— Миколо, бери отой ящик, де огірки з гірчицею. Вони в неї цього року просто неймовірні, — пролунав у нічній тиші різкий, квапливий шепіт. ​— Важко, Катю. Може,

– Валера, скажи чесно — я що, так погано готую? – Звідки ти це взяла? Ти чудово готуєш, мені все дуже подобається. – А чому тоді твоя мама